Місяць: Березень 2025
Світлана з Олексієм прожили у шлюбі тринадцять років. Дітей народили не відразу – це Світлана, зайнята будівництвом кар’єри, просила почекати. І, треба сказати, кар’єру Світлана побудувала, у свої
Наталя Петрівна прийшла додому. Вона відкрила двері своєї квартири й ахнула від несподіванки – на порозі стояла її донька і плакала. – Світлано, щось трапилося? – занепокоїлася мати.
– Який у тебе чоловік дбайливий, – дивувалися сусідки. – Треба ж, все сам та сам! Сумки важкі нести не дає, до твоєї мами беззаперечно їздить. Так, Ольга
– Наталя Петрівно, привіт. Це Яна, ваша майбутня невістка. Хочу зустрітись, поговорити. Коли та де вам буде зручно? Наталя Петрівна напружилася, особливо після слів – майбутня невістка. Що
— Невістку мені шкода, звісно, онуку шкода ще більше, але в дружини мого сина розум мав бути свій. Вона маму слухала? Ну і хто тепер винен? – сердиться
— В одному будинку з ними я не залишуся! – різко сказав Максим. – Нехай у готелі живуть, якщо хочуть у гості приїхати. Уже третій день поспіль Максим
— Ну? Хто? – Кирило не дав дружині навіть відійти від кабінету. Чоловікові не терпілося дізнатися стать майбутньої дитини, йому хотілося почути підтвердження своїм припущенням. Цього разу точно
“Синку, я не розумію, навіщо тобі така сім’я, в якій немає дітей”. “Павлику, як я до вас не прийду, у вас завжди повна раковина немитого посуду. Твоя дружина
Батьки мого чоловіка живуть у селі, ось від них я й дізналася цю історію. Павло Денисович жив майже в самому кінці села. Після відходу дружини в потойбіччя кілька
— Женю, приїжджай! Мені так погано, просто не висловити словами, – Даша ридала в трубку. – Прошу тебе! — Що сталося? – здивувалася подруга, яка ще вчора ввечері