А чоловік пішов і ліг навіть спати в іншій кімнаті, пізніше я прийшла і сказала «давай не лаятимемося, якщо навіть ми в сварці навіщо лягати спати окремо»

Хочу поділитися з Вами своєю історією, дуже сумно, розкрити душу нема кому.
Я у шлюбі 9 років, синові 7 років.

З чоловіком спочатку жили щасливо, потім почалися проблеми через його брехливу поведінку та багато чого іншого. Чоловік взагалі дуже запальний, у пориві сварки може відштовхнути.

Причому виникають в основному такі ситуації, коли він у чомусь не правий і відчуває це. Зазвичай це буває після наших з’ясування якихось стосунків, коли і я на взводі, і він.

Завтра свято, моє День народження, в мене дуже тепле ставлення до нього. І ось сьогодні прийшла додому набагато стомлена, з чоловіком не сварилися, але я була роздратована.

Слово за слово і пішла сварка, неважливо хто винен, але раптово (ми не кричали і я не підвищувала голос, і не ображала його), чоловік закричав на мене “а ну закрий рот, лайно”. Так, ось так раптом обізвав мене без вагомої причини.

Мені стало так прикро, що я розплакалася, Не змогла нічого з собою вдіяти.

А чоловік пішов і ліг навіть спати в іншій кімнаті. Пізніше я прийшла і сказала «давай не лаятимемося, якщо навіть ми в сварці навіщо лягати спати окремо».

Я переступила через свою гордість, сказала так. На мою думку, це некрасиво і неповажно ображати дружину так, хоча ми говорили на не дуже приємні теми, обговорювали конфліктну ситуацію, але я не кричала і не ображала його, не обзивала поганими словами.

Просто завтра начебто свято, і напередодні свята мені так прикро це здалося. Ну от, начебто висловилася.

Якщо буде бажання, напишіть пару рядків, так хочеться послухати Вашу думку.

You cannot copy content of this page