— У тебе син відмінник круглий у школі був, і інститут дипломом з відзнакою закінчив, а ти спокійно сидиш і дивишся на те, кого він тобі в дім приведе? Ти при своєму розумі?
15 років тому, коли мій син тільки почав зустрічатися зі своєю дружиною Оленою, сталася у нас сутичка з моєю рідною сестрою. Сестра молодша за мене, її власні діти тоді були ще підлітками, а мій “заженихався”.
Що такого зробила моя майбутня невістка? Чим вона себе скомпрометувала, та ще й в очах моєї сестри? О, це жах:
— Я вчора з подругою заговорилася, стояли на вулиці біля торговельного центру, а тут племінник іде з цією Оленкою, – продовжувала сестра, – ну і подруга моя, виявляється, прекрасно цю дівицю знає!
— І що? – запитую.
— І то, ця пані прибиральницею працює в них на заводі! Уявляєш? Прибиральницею!
Моя перша реакція: зітхання полегшення. Ні, самі зрозумійте, я побоювалася почути, що майбутня невістка займається прямим продажем себе самої в якихось поганих місцях нашого міста. Аж ні, всього лише прибиральниця на заводі.
Але я задумалася, як так? Зі слів сина, Олена інститут закінчує. Мені вистачило розуму і такту обережно сина розпитати. Виявилося, що від мами Олени пішов батько, у неї двоє молодших братів, ось дівчисько вечорами і підробляло. Прибиральницею.
Я після цього невістку майбутню поважала, закінчила вона інститут, одружилися вони, вже 13 років у шлюбі, у мене онука росте, розумниця, красуня. Із невісткою стосунки чудові. До чого хвалюся? Зараз розповім.
4 роки тому син сестри, мій старший племінник, вирішив одружитися. Сестриця стояла буквально «на вухах»: сім’я у невістки небагата, як жити будуть, на що жити будуть?
— Можна подумати, – кажу їй, – у тебе син просто олігарх і вступає в страшний мезальянс.
— Ось саме що не олігарх, – відповідає, – я все життя йому (розповідь для сайту Рідне Слово) навіювала, що одружуватися треба так, щоб голову хоч трохи підняти, щоб зробити крок угору, а він що знайшов? Тепер квартиру знімати, пахати на кредити, а декрет? Як жити вони будуть, якщо дитина буде?
Я плечима знизала, на мій погляд, одружуватися треба з тією, що тобі підходить, по любові треба одружуватися. І що в кредиті страшного? Мої молоді з кредитом впоралися за 10 років, почавши збирати з нуля. І на оренді жили, і дитина є.
Племінник мій хлопець із лінню, завжди таким був. Сестра доньку свою ганяла, а в синові у всьому потурала. Ми з Оленою ще пошепотілися на цю тему: важко доведеться дружині молодій.
— Він дуже залюблений, та ще сестра моя неодмінно буде в їхнє життя лізти, не пощастило Ганнусі, – так я вважала.
Помилилася, але тільки трохи. Ганнуся, як виявилося, коштувала своєї свекрухи. Сестра їй слово – та їй у відповідь 10. В образу себе не давала, а племінник, особливо в перші роки, своїй дружині буквально в рот дивився, мамині слова повз вуха пропускав. І на орендованому житлі вони жили, і на внесок у своє збирали, і дитину ризикнули завести.
Ось під час декрету в родині племінника все і пішло шкереберть. Аня вдома сіла із сином, племінник роботу примудрився втратити. Знайшов нову, щоправда, швидко. Але грошей там платили набагато менше.
— Ось як їм жити, – скаржилася сестра, – Аня сидить і боки наїдає, а за квартиру платити треба, харчуватися треба…
— Ну то нехай підробіток шукає твій син, – кажу, – багато молодих зараз крутяться: хто таксує (у племінника машина є), хто машини перебирає, хто ремонтами по вихідних займається.
— Він буде жили рвати? – обурилася сестра, – Він і так на фізичну роботу влаштувався і це після офісу! А потім що? Болячки у 26 років?
Ну, думаю, все зрозуміло. Синочка шкода, ясна річ. Але сестра знайшла причину фінансових труднощів сім’ї сина: невістка, яка сидить удома і боки наїдає. А раз Анюта причина, то Ані труднощі треба і вирішувати. Бурхливу кипучу діяльність розвела сестра і одного разу з’явилася в сім’ю сина з цінною пропозицією (сама ж усе й розповіла потім про те, як справа була).
— Анюто, я тут думала, що робити, як вам жити. І я знайшла вихід. Мені тут подруга адресу і телефончик дала. Ну це про роботу. Ні, не чоловікові. Тобі. Прибиральниця потрібна. Робота вечорами. Давай ти, влаштовуйся. Там можна без оформлення, за договором. Можу навіть я оформитися зі своїми документами, а ти працюй.
— Куди влаштуватися? Кому? – не розуміє Аня, – Мені? Та Ви з глузду з’їхали? У мене дитині півроку!
— Ой, та з дитиною придумаємо, не переживай. Чоловік буде вечорами з дитиною сидіти, він же до цього часу з роботи вже приходить. І я зможу його підстрахувати. Лише тільки працюй. Бачиш же, що сім’ї важко, не тягніть ви….
І тут невістку сестри прорвало:
— Ах, сім’ї важко! Ах, чоловік буде сидіти і Ви (розповідь для сайту Рідне Слово) допоможете? А чи не легше моєму чоловікові піти й підлогу мити як підробіток? Тоді і мені не треба буде від немовляти відриватися, і Ви зможете розпоряджатися своїм часом, я ж допомоги з дитиною не попрошу?
— Ну ти зовсім з глузду з’їхала? Чоловік буде ганчіркою махати? Ганьба яка! Та ще й після роботи! Він втомлений приходить…
— А я що, відпочиваю весь день? А хто ж по вашому його обслуговує повністю та від плити не відходить? Для мене ганчіркою махати не ганьба? Чоловік став мало заробляти, чоловік нехай і напружує свої сідниці!
— Вона мене вигнала, уявляєш, – мало не плакала сестра потім, – бачиш, їй, королеві, робота прибиральниці не підходить. Пам’ятаєш, твоя невістка працювала і нічого…
Що я могла сказати сестрі? Аня відмовилася від роботи. Її право, зрештою, декрет – робота важча за багатьох. І відмовилася вона не тому, що робота ганебна. І моя невістка працювала прибиральницею не в декреті.
Подумала я, хотіла сказати багато чого, але промовчала, навіщо даремно повітря ганяти? Через півроку Аня з дитиною з’їхала до своїх батьків після серії скандалів із чоловіком, який перейнявся ідеями своєї мами про те, що дружина в декреті боки наїдає і підробляти не хоче.
— Тобі з невісткою пощастило, – каже тепер сестра, – вона у тебе ніякої роботи не боялася.
Не сперечаюся, мені з невісткою пощастило, а ось Ані категорично не пощастило ні з чоловіком, ні зі свекрухою. Але це ж не моя справа, тому я знову мовчу.
А вам є що сказати?
Фото: авторський контент сторінки “Рідне Слово”.
— На моєму дні народження Алли не буде, — тихо, але твердо каже Віра, дивлячись…
Осінній вітер безжально жбурляв сухе листя, коли біля мого двору зупинилася сусідка. Її губи були…
Оля саме поралася на кухні. Звичайнісінький вечір, знаєте, як воно буває: домашня метушня, пахощі теплої…
— Старше покоління, воно ж яке… Зайвої копійчини ніколи не переплатять. До грошей ставляться так…
— Тоді я можу забрати Михайлика з собою, — Влад відповів дуже тихо, але з…
— От же ж біда на мою голову, — спересердя сплюнув Василь. — Взяв її,…