Мені 21 рік. Зустрічалася з хлопцем півтора року, потім він зробив мені пропозицію. Я погодилася, почали готуватись до весілля, але на душі чомусь було неспокійно.
Я думала, що ми влаштуємо скромне весілля, замовимо стол в ресторані з батьками і найближчими друзями, а потім поїдемо кудись відпочивати. Але батьки мого нареченого вирішили влаштувати банкет із голубами, виїзною церемонією та купою гостей.
— Ти повинна виглядати, як гідна наречена. Якщо будеш в кросівках, ми з тобою потім спілкуватися не будемо. Ось роби, що забажаєш, терпи ті підбори, але кросівки це для посміховиська.
Купили мені довгу сукню та туфлі на високих підборах, хоча я так хотіла коротку з кросівками. Тут уже я мовчати не стала і великою мірою посварилася з майбутньою свекрухою, яка чомусь вирішила, що може все вирішувати за нас.
Хлопець мій став виправдовувати матір, мовляв, вона хоче якнайкраще і для нас намагається. А я як уявила, що вона й далі втручатиметься в наше життя, так і заміж виходити розхотілося.
Сказала коханому, що не готова, запропонувала відкласти весілля. Звичайно, не лише через його батьків, загалом почала сумніватися у своєму виборі.
Тепер уже він мені влаштував сварку і сказав, що якщо я передумала, то можу котитися на всі чотири сторони, він принижуватися не має наміру. Я зібрала речі і поїхала до мами до свого рідного міста.
Так його мати мене і там дістала, дзвонила щодня, ображала та вимагала повернути вкладені у весілля гроші. А я що, її про щось просила?
Хіба це мені потрібен був цей карнавал із музикантами, каретами та іншою мішурою? Довелося поміняти номер телефону, так вона мамі почала дзвонити і погрожувати.
Пробувала поговорити з хлопцем, щоб угамував свою матір, але він трубку не бере. Незабаром сесія і мені навіть страшно повертатися назад, чи мало що вони ще придумають.
— От що, жінко, дивлюся я, що роботи в тебе по господарству — кіт наплакав.…
Миготіли міста й села, зливалися в одну стрічку краєвиди, ранковий відблиск сонця непомітно змінився вечірніми…
Марину я знав ще з дитинства — дівчинка з тихим, але дуже чіпким поглядом, яка…
Настя в Тараса вдалася дівчиною говіркою, емоційною, і, правду кажучи, трохи галасливою. Вона родом із…
Микола Панасенко аж розцвів, коли почув від свого сина Семена: — Тату, я одружуватися буду.…
Гроші вона, звісно, переказує. Не такі вже й великі, але, в принципі, на дитину вистачає.…