Коли мені було 9 років, мати забрала мене, речі та поїхала від тата до іншого чоловіка до іншого міста. Я зненавиділа її та свого вітчима, вважала матір зрадницею, а його ворогом, який розлучив мене з батьком.
Я жахливо поводилася по відношенню до обох, мене весь час тягнуло до батька, я не давала нікому життя, у мене була істерика. Але через кілька років мати розповіла мені правду.
Через три роки після моєї появи, мій тато став регулярно мамі зраджувати. Причому з різними дівчатами. Спочатку вона його прощала, бо дуже любила, а потім не могла від нього піти через мене і матеріальну залежність.
Але його походи наліво стали періодичними. І ось коли одна з його коханок прийшла до них додому, заявивши про те, що чекає дитину і зажадала у матері відпустити чоловіка, це стало останньою краплею.
Мати втекла з першим зустрічним практично, в чому була, забравши лише мене та дещо з моїх речей. Той чоловік виявився порядною людиною, хоч вона його особливо і не любила.
Але не могла просто терпіти ці приниження, перебуваючи поряд із моїм батьком. Я їй звичайно не повірила і стала шукати батька. І це мені вдалося.
Він має вже нову родину. Батько нічого не заперечував. Тоді для мене все звалилося. Я довго просила у матері пробачення за те, що псувала їй життя.
Тепер у мене своя сім’я, чудовий чоловік, два сини-шибеники, а я досі не можу себе пробачити за свою огидну поведінку.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…