Коли мені було 9 років, мати забрала мене, речі та поїхала від тата до іншого чоловіка до іншого міста. Я зненавиділа її та свого вітчима, вважала матір зрадницею, а його ворогом, який розлучив мене з батьком.
Я жахливо поводилася по відношенню до обох, мене весь час тягнуло до батька, я не давала нікому життя, у мене була істерика. Але через кілька років мати розповіла мені правду.
Через три роки після моєї появи, мій тато став регулярно мамі зраджувати. Причому з різними дівчатами. Спочатку вона його прощала, бо дуже любила, а потім не могла від нього піти через мене і матеріальну залежність.
Але його походи наліво стали періодичними. І ось коли одна з його коханок прийшла до них додому, заявивши про те, що чекає дитину і зажадала у матері відпустити чоловіка, це стало останньою краплею.
Мати втекла з першим зустрічним практично, в чому була, забравши лише мене та дещо з моїх речей. Той чоловік виявився порядною людиною, хоч вона його особливо і не любила.
Але не могла просто терпіти ці приниження, перебуваючи поряд із моїм батьком. Я їй звичайно не повірила і стала шукати батька. І це мені вдалося.
Він має вже нову родину. Батько нічого не заперечував. Тоді для мене все звалилося. Я довго просила у матері пробачення за те, що псувала їй життя.
Тепер у мене своя сім’я, чудовий чоловік, два сини-шибеники, а я досі не можу себе пробачити за свою огидну поведінку.
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…
— Ну от скажи мені, як так можна? Хіба ж у неї замість серця камінь?…
— Асю, ну хоч би на вихідні приїхала, чи що? Так я вже скучила за…
Мама подзвонила саме тоді, коли Дарина гріла в мікрохвильовці вчорашній борщ. Кришка контейнера запотіла, коридор…