Мама повернулася додому і дуже здивувалася. Мало того, що батько навчився сам удома лад наводити і навіть трохи готувати. Але головне, що вразило Марину Юріївну: у вазі стояли квіти. А коли Анатолій Іванович раптом незграбно дістав із кишені їй подарунок, вона мало не розплакалася

2 місяці ago

— Я вчора була в тата. Він якийсь увесь напружений, удає, що все гаразд, але ж видно, що нічого не…

Марина дивилася на смачну копчену скумбрію, на ікру — ікринка до ікринки, на жирні шматки палтуса й слинки ковтала. Треба збігати по гаманець, але раптом їй спала на думку шалена думка: може, подивитися в очі продавцеві, і він їй так віддасть? Адже вона може людей увести в якийсь дивний стан. Сама навіть не знає, як це відбувається

2 місяці ago

— Мамо, я їсти хочу! — Дмитрик тряс її за руку, видно, вже давно. Марина ледве розплющила очі. Третій день…

— Картоплю смажити вмієш? — перейшов у наступ хлопець, та ще й різко на «ти». — Картоплю? Вмію, звісно, я що, безрука? Всі вміють смажити картоплю. — Всі, та не всі. Нагодуєш смаженою картоплею? І все, ми розрахувалися. — Нагодую… — Ну все, пересідай у мою машину… — Нізащо, поїдемо моєю машиною й картоплю смажитиму на своїй території. — Ось як. — Так. — Ну що ж, поїхали

2 місяці ago

— Олеже, а як же ти сам, без попередження? А де Наталя твоя? — Бабусю, — сміється Олег, — Наталя…

— Колю, ти знову жартуєш чи справді щось не так? І Микола їй одразу: — Ірусю, ну ти ж знаєш, звісно, жартую. Піду я краще ділом доведу, що люблю тебе такою, яка ти є, моя квіточка мила. А то мені язик від матері дістався дошкульний, прикусити його трохи треба

2 місяці ago

— Ти якась засмучена, Марино, що сталося? — лагідно запитала доньку Ірина Борисівна. — Та, мамо, ... іде якась смуга…

— Так, згодна стати твоєю дружиною, Вадиме, але з умовою! — З якою? — По-перше, ми більше не будемо обзивати один одного, а по-друге, дівчинку у дитбудинку виберемо ту, яку ніхто не хоче брати, найнекрасивішу. — Я зрозумів, Молекуло, ти дуже розумна! Тоді вона точно буде на нас схожа! — Ну ти, таки, Лось! – Надя розсміялася, і на душі її стало так тепло, як ніколи

2 місяці ago

— Чула, нового начальника відділення призначили? – підійшла до Надії Галина, теж операторка на їхній пошті. Вони вже багато років…

— Марійко, тебе взагалі не турбує те, що відбувається з нашим татом? Він поводиться, як школяр! Носить балахони, які в мене позичає! Мені ж 17, а йому 44. А днями він зі мною, у цьому балахоні, пішов до школи на змагання. Краса

2 місяці ago

— Марійко, бігом додому. Тато з глузду з’їхав, здається. — Тато?? Що з ним?? — Марійка вже хотіла тікати з…

Мама відчинила двері, і в кімнату вбігла димчаста Муся, промурликала щось на своєму, підбігла до Дарини, почала тертися об ноги. — А якщо знову зачинити, вона попроситься назад у коридор. Дурна кішка, — підсумувала мама. — Нічого не дурна. — Ось і ти не дурій, пошкрябай зачинені двері. — Може, ще й понявчати? — Це вже тобі вирішувати

2 місяці ago

Суботнього ранку Дарина приїхала до мами в передмістя. Опустивши очі, вона брела від автобусної зупинки додому, знайомою вулицею. Повітря було…

— Ви помилилися, дівчино! Який ще синочок? Наш Микита не одружений і дівчини в нього немає, що ви таке кажете? – мама говорила голосно, голос її зривався, вона помітно нервувала. Потім вона крикнула ще голосніше, хотіла, щоб він почув, — Микито, синку, та скажи ти цій дівчині, що помилилася вона, ну що це за неподобство?

2 місяці ago

— Ти що, маєш сина? Чому ніколи про це не казав? — Мамо, відчепися, я нічого не знаю, сам уперше…

Мама дієздатна, вона своє життя прожила, чому має прожити моє? Не винна нікому я нічого, це неправильно

2 місяці ago

— Я як Олена жити не можу, хоча в чомусь і заздрю, – каже подрузі Галина. – Ну як так?…

— Вибач, мамо, розумієш, у квартиру запросити не можу. Живу тут в однієї жінки, вона… ну, вона людей із моїм минулим на дух не переносить. Тобі доведеться якось самій влаштовуватися, гаразд? У мене зараз самому ні гроша за душею немає, ні копійки. Софія Іванівна спробувала щось сказати, запитати про гроші, виручені від продажу рідної хати, але син різко смикнув плечем і зник

2 місяці ago

Софія Іванівна завмерла біля знайомої хвіртки, притулившись до шорстких дощок плоту, намагаючись перевести дух. Вона мчала від автобусної зупинки, як…

Show more Posts
Show previous Posts