All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Це що за стіл такий, Соню? Економ-варіант? Фруктів майже немає, бутербродів з ікрою теж не бачу… Соромно гостям в очі дивитися! Що ж ви так поскупилися для рідної матері? — Віро Григорівно! — спалахнула Соня. — Не хочу псувати вам свято, але ви бачили ціни в цьому ресторані? Нам і цей банкет був не по кишені

2 місяці ago

Соня блукала поміж рядами на ринку, з тугою розглядаючи новенькі шкільні костюми, що рівними шеренгами висіли на вітринах. Старший син,…

  • Життєві історії

— Не кажи так, — м’яко озвалася мама. — Свекруха в тебе мудра жінка. Просто Вадим уже дозрів до батьківства, а ти… ти ще ніяк не вийдеш із власного егоїзму. Подумай добре, доню. Це і його дитина теж. Але Аліна нікого не чула. Вона поїхала в інше місто, до приватної клініки, і зробила так, як вважала за потрібне

2 місяці ago

Аліна поверталася додому, відчуваючи приємну втому, яка буває лише після справді вдалого й насиченого робочого дня. На душі було світло:…

  • Життєві історії

— Два салатики? А де горяче? Де холодець? Мамо, ти подивися на це! — Бачу, — Інна Петрівна опустилася на стілець із виглядом великомучениці. — Бачу… Вадику! Казала я тобі, не ту жінку ти вибрав. Три роки мучишся, а вона навіть столу нормального накрити не здатна

2 місяці ago

Буває так, що під Новий рік ми чекаємо на диво, а отримуємо… урок. Такий болючий, наче мороз по шкірі, але…

  • Життєві історії

Якось я принесла свою фірмову качку з яблуками. Вона зморщила носа: — Щось жирнувато. Справжня качка має бути іншою. От моя мама готувала… А це — так собі. Коли приходили її подруги, Ірина Олегівна представляла мене однаково: — А це Еля, наша кухарка. — Давши гостям посміятися, додавала: — Ні-ні, це дружина Стаса, але, бачите, вона тільки й тямить, що біля плити стояти

2 місяці ago

— А це що за непорозуміння таке? Ірина Олегівна тримала тарілку з моїм гарбузовим супом на витягнутих руках, наче це…

  • Життєві історії

Вона стояла на сходах у колі родичів. Моя майбутня свекруха, Лариса Сергіївна. П’ятдесятирічна жінка, яка, вочевидь, вирішила, що сьогодні — її бенефіс. На ній була сукня. Не просто світла. Осліпливо-білосніжна, шовкова, до самої підлоги! А на голові — клянуся вам! — красувався вишуканий гребінь із короткою вуалеткою, яка підозріло нагадувала весільну фату

2 місяці ago

Я до останнього вірила, що Лариса Сергіївна просто жартує. Ну, знаєте, бувають такі жінки з «важким» почуттям гумору. Коли за…

  • Життєві історії

Там уже й зять з роботи прийшов, вечеря поспіла. Звісно, Ірину запросили до столу. Вона сиділа, слухала їхні розмови і почувалася нарешті «вдома». Але вечеря скінчилася, і настав момент, якого вона боялася найбільше. — Мамусю, вже пізно, йди додому відпочивай

2 місяці ago

— Ну чому ж вона не дзвонить? Господи, та де ж той телефон... — Ірина Петрівна вже вп’яте за годину…

  • Життєві історії

— З ворогом нашим зналася?! — кричав Марко, аж обличчя налилося багрянцем. — Його дід мого батька підло обікрав! Весь їхній рід — гадюки підколодні! Більше ні кроку до річки не зробиш! — Тату, він не такий! — кричала Алла, впираючись у двері світлиці, куди її замкнули. — Тимофій хороший, чесний, добрий! Він… — Мовчати! Краще в монастир, ніж заклятим ворогам в обійми

2 місяці ago

Село Соснівка дрімало в улоговині між двох пагорбів, наче дитя в зеленій колисці. Зі сходу його стерегли сосни-велетні, суворі та…

  • Життєві історії

— Мамо, а поклич свого помічника. Хай прийде, шашлику поїмо. Він же в нас майстер на всі руки, не те що я. Галина Миколаївна зраділа — нарешті син визнав Вітеньку! Сусід прийшов за годину, сяючий, з пляшкою дешевого напівсухого. Жартував, хвалив м’ясо, почувався справжнім господарем

2 місяці ago

Дача була їхнім спільним острівцем тихого сімейного щастя. Старий добрий будинок із віконницями на вікнах, що дістався Олексію ще від…

  • Життєві історії

А одного разу Сергійко назвав Тетяну мамою. Вона його поправила, мовляв, я бабуся, а він знову своє. І на майданчику так називає, і в садочку, і вдома. — А хто ж ти йому? — сердито казав Василь. — Найсправжніша мама і є. Іншій-то все ніколи. Не до сина. Зозуля

2 місяці ago

— Рито, ну як ти не розумієш, це ж усе серйозно! Невже тобі байдуже? — допитувалася Тетяна, заглядаючи доньці в…

  • Життєві історії

— «А скільки Кирилко отримує? А чому ви м’ясо в цьому магазині берете, а не на базарі, де дешевше? А навіщо вам посудомийка, невже руки відваляться помити?» Кирило на мить навіть усміхнувся, впізнавши матір, але тут же знову напустив на себе суворого вигляду. — Не переводь стрілки! — буркнув він. — Ти приховала від мене велику суму

2 місяці ago

— Мама щойно мені про машину розказала! Так-так, про ту саму «ластівку», яку ти купила своєму батькові за наші гроші!…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version