All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

Спочатку сини ображалися, що я не могла купити їм речі, які вони хотіли, потім вимагали дорогі телефони. А моїх заробітків вистачало тільки на найнеобхідніше. Ні, ми не бідували. Навіть на море кілька разів їздили. Але хлопцям того було мало. Вони постійно порівнювали себе з дітьми багатих батьків. А що я могла вдіяти одна? Потім вони виросли, одружилися, і дружини почали налаштовувати їх проти мене

2 місяці ago

Валентина, відставивши палицю вбік, важко опустилася на лаву і, примружившись, підвела очі до неба. — Добре ж як... — пробурмотіла…

  • Життєві історії

І я не змогла піти. Допомогла колишній свекрусі перестелити білизну, зварила легкий бульйон, вимила підлогу, поприбирала… Семену ж збрехала, що затрималася на роботі. Він тоді повірив. Потім я почала їздити щотижня

2 місяці ago

— Я хочу знати… Хто він? — Семене, — почала я, — послухай... — Я слухаю! — він дзвінко вгатив…

  • Життєві історії

— Нічого, ти поправляйся. Стільки у нас із тобою справ. Два садки, два городи. Твої гладіолуси на тебе чекають. Я вже прополола один раз твої клумби. А вже з гладіолусами ти сам… Боюся щось не так зробити. — У нас із тобою? Я не недочув? Олено… Ти просто мене заспокоюєш чи наважилася? — Антон підвівся і сів на ліжку, знімаючи з грудей гірчичник

2 місяці ago

Дві хати стояли осібно в наймальовничішому куточку приміського селища. Далі, за околицею, розкидалися широкі фермерські поля, де сіяли овес, а…

  • Життєві історії

— Відкрий-но банку з тушонкою, — попросила мати, підсунувши скляний слоїк під залізною кришкою. Вона все робила однією рукою — друга, у гіпсі, висіла на грудях у петлі зі скрученого бинта. — Макарони з м’ясом? Обожнюю, — Даринка взяла відкривачку. За мить кришка відлетіла, і кухнею розлився апетитний аромат. — Що б я без тебе робила, — тихо мовила мати, забираючи банку

2 місяці ago

Пориви вітру штовхали то в спину, допомагаючи тягти важкі санки, то швирляли в обличчя дрібний колючий сніг. Кінця-краю не було…

  • Життєві історії

— Пробач мені, — збивчиво почав Богдан. — За все. Не за щось конкретне… а за все разом. Я… я погано поводився з тобою. І сам не зрозумів, як так вийшло. Мабуть, я злився не на тебе. На себе. На втому. На те, що все навколо змінюється, а я боюся не впоратися

2 місяці ago

Богдан часто згадував той день, коли вперше побачив Олю. Вона стояла біля кав’ярні, притискаючи до грудей величезний оберемок ромашок. Сонячне…

  • Життєві історії

— Я тобі дам — інтернат! — закричала вона, вриваючись до кімнати. — Я бачила, як там баба Клава живе, ворогу не побажаєш! Ти рідну матір у притулок зібрався здати, іроде?! Ольга зайшлася реготом: — О диво! До нашої мами Марії пам’ять повернулася, щойно про казенні харчі зайшла мова! Мамо, припиняйте цю комедію, а то дограєтеся до смугастого халата в закладі

2 місяці ago

— Невже тут не знайдеться для мене чистого куточка? Та бодай у сарай ведіть! Там, певно, чистіше буде, ніж у…

  • Життєві історії

— Не хочу я їхньої їжі, ба, в мене від неї живіт болить! — продовжував дутися Вітя. — Вони мене зовсім не розуміють, телефон забрали… Бабусю, а звари мені своєї локшини молочної, пам’ятаєш? Солодкої такої, з маслом, будь ласка! У Таїсії Денисівни аж серце тьохнуло. — Та ти ж прямо як дід твій

2 місяці ago

Снігу за зиму навалило стільки, що навіть у місті кучугури стояли вище голови. Але сонце вже припікало по-справжньому, брудний сніг…

  • Життєві історії

— Коли гроші є, то немає нічого кращого за домашню їжу! А гроші у вас, слава Богу, є. З Андрієм теща ходила по ринках, зі Світланою — варила та пекла. Прибиранням та пранням займалася виключно сама. Якщо чесно — допомога її була безцінна. Але Раїса Борисівна була як той кипучий вулкан, що затихав лише тоді, коли вона лягала спати

2 місяці ago

— Діду, рятуй! — приречено мовив Андрій, ледь переступивши поріг. — А просто так до діда зайти вже зась? —…

  • Життєві історії

— Яка ж це ганьба, Олежику? — тихо запитала Марина. — А ось така! — він тицьнув пальцем у бік тещі. — Ось вона — мій сором на всю компанію! Ходить коридорами з відром та шваброю… Ні, ви тільки уявіть! Я — заступник керівника, «велике цабе», а теща в мене — прибиральниця

2 місяці ago

Життя, мої любі, воно ж як те полотно: з одного боку вишивка гарна, а глянеш зі споду — одні вузли…

  • Життєві історії

На кухні картина маслом: свекруха і три її подруги доїдають мій торт! Лишилася жалюгідна чверть. — Ой, Аліночко, а ми думали, ти це для нас приготувала! — видала Людмила Петрівна, витираючи крем із кутика рота. — Такий смачний, дівчата просто у захваті

2 місяці ago

— Аліночко, люба, це ж просто розкіш! — свекруха влетіла на кухню з рушником-тюрбаном на голові, сяючи, наче той мідний…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version