All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Дочко, – умовляла мама сто разів подумати, – ти у своєму будинку жила? А Льоня жив? У квартирі прибрала, їжу приготувала, сміття дорогою на роботу викинула і все, справ ніяких. А у своєму будинку вони не закінчуються. Літній сад і город, взимку сніг. А ще ремонт. Ти у квартирі про дах переживаєш? А ґанок і паркан тебе чіпають? Дурниця якась. Ніхто з вас двох у селі не мешкав, приватного будинку не нюхав, куди ви зібралися. Свекри були такої ж думки

12 місяців ago

— Відмовляти її було марно, я намагалася, мама наша радила подумати, але ні, Ліля тоді ще в рот свого чоловіка…

  • Життєві історії

— Бабуся допомогти не хоче? Адже не грошей просимо, невже заради внучок власних не можна чимось пожертвувати? Це ж всього на рік чи півтора, – скривилася невістка. — Ось маму свою і попроси на рік чи півтора, – розлютилася Лариса Денисівна. – Приїде, кімнат у вас дві, розміститься і взагалі відпустить тебе на роботу. Невістка раптом закипіла. Тепер, якщо Лариса Денисівна розмовляє з сином, коли він удома і запитує про те, як справи, то чує незмінно тлом роздратований голос Анни: — Погані справи, а що ти мовчиш? Живемо у злиднях, бабуся ж відмовилася з онуками водитися

12 місяців ago

— Виявляється, я винна в тому, що син із невісткою так погано живуть, – обурено розповідає Лариса Денисівна сусідці. –…

  • Життєві історії

— На почуття жалю тиснете? Маніпулювати почуттям провини Петі перед вами намагаєтеся? Та коли ви вже заспокоїтеся, зрозумієте, що у нас своя сім’я і відстане від нас? Не потрібна нам ця картопля. А Вам так складно із магазину двокілограмовий пакет принести? Чи треба неодмінно сина прогнути, від дружини відірвати? Ми живемо незалежно, у Вас нічого не просимо! Я вже не говорю, що живемо ми в квартирі, яку мені мама з татом купили. Так, і Петя живе. На моїй території. Він же не має свого житла. Але це не означає, що його мати може лізти в наше життя

12 місяців ago

— У мене син одружився. Майже 3 роки тому. Йому тоді 25 років було, нареченій, тепер уже невістці – 27.…

  • Життєві історії

— Якщо вже так тобі на дочку начхати, що ти готовий ще раз одружитися і зрадити пам’ять моєї дочки, – заявила Андрію теща, – тоді віддавай Яну нам, ми житимемо разом, так буде всім краще. Ти побудуєш нову родину, а Яна не буде плентатись, під ногами твоєї Каті. Зрозумій, нікому моя внучка не потрібна, мамою мачуха їй не стане. Загалом цього й слід було чекати, ти ще довго протримався, але чоловіча природа бере своє. Віддай Яну і вперед, а дівчинці життя не треба псувати, невідомо ще, як сирітське дитинство з мачухою їй відгукнеться. А взагалі я вважаю, що треба тобі прислухатися до дочки

12 місяців ago

— Ну в таких справах дитину слухати, звичайно, це прямо зайве, - каже Євгенії Семенівні подруга, - мало що там…

  • Життєві історії

Батьківська хата — твоя хата. Але я хочу, щоб ти знала: повернутись сюди з речами ти зможеш один раз. Ви сваритиметеся, лаятиметеся, можливо — серйозно і сильно. Але повернутися до мами ти зможеш один раз — назовсім. Бігати туди-сюди – не варіант. Тому щоразу, коли тобі захочеться заволати «Я від тебе йду» — пам’ятай: ти йдеш назовсім. Якщо ти до цього не готова, ти не готова до шлюбу

12 місяців ago

Коли я тільки виходила заміж, мама мені сказала: «Батьківська хата — твоя хата. Але я хочу, щоб ти знала: повернутись…

  • Життєві історії

— Ну, що з нього за чоловік, – бурчав тато, – ні руками нічого робити не вміє, ні головою. Напевно, щось подібне чув про мене від свекор і чоловік. Але мої батьки були готові дати грошей нам на перший внесок на квартиру, а свекри – ні. Вони віддали перевагу іншому варіанту – перед самим весіллям Максиму купили машину. — Ну-ну, – посміхнулася моя мама, коли сваха оголосила про їхній подарунок, – жити йому ніде, вкладатися у спільну власність дітей не схотіли, а машина – особиста власність? Хитро, але нерозумно

12 місяців ago

— Любий, – кажу чоловікові, – можна я до батьків на машині доїду, погода така мерзенна, дощ іде. Не хочеться…

  • Життєві історії

— І чого ти дзвониш? Він одружений чоловік! Син? Твоєму синові скільки років? Аліменти йому вже не належить. Відчепись і не шукай привід для безглуздих дзвінків, зайнятий чоловік, зрозуміла? — Мені, – кажу, – власне, не чоловік потрібен. Зайнятий і добре. Син у нас із ним, а не з тобою. Тож передай трубку чоловікові. — Грошей просити будеш? Йому є куди витрачати гроші! Має сім’ю. Він нічого тобі не винен! А твій син, здоровенний лоб, між іншим. Нехай працюватиме йде, а не гроші з батьків тягне. Мій син працює і нічого

12 місяців ago

З колишнім чоловіком, після 12 років шлюбу розлучалися цивілізовано: ложки не ділили, простирадла навпіл не різали. Квартира моя була, він…

  • Життєві історії

Але ж краще хворіти, маючи гроші. Ось зараз продали деякі активи, доглядальницю найняли, багато засобів для догляду придбали, додому платна масажистка приїжджає. А не було б грошей? І що? Тоді Зоя ще й змушена була не просто контролювати, а й весь догляд на себе повісити. Дітей рідних у Федора немає, а дружина… кинула його дружина. Кому потрібен старий і хворий чоловік, який більше вже не зможе заробляти, тільки витрачати

12 місяців ago

— Доглядальницю найняли, але сама розумієш, за доглядальницею теж потрібен нагляд, контролювати треба, - каже Зоя Олексіївна подрузі. - Ось…

  • Життєві історії

— Ні я, ні дочка – ні сном ні духом, – каже жінка. – Зять же у нас такий дбайливий був, такий діловий. Так Юля сама все зробила: у портфель чоловіку білизну свою підклала, на сорочці помаду залишила, написувала і дзвонила йому ввечері, не соромлячись дружини. Як тут не впізнати? Я не виправдовую зятя, але, гадаю, він теж не думав, що так підставиться. Дізнавшись про зраду чоловіка дочка Світлани Петрівни якийсь час була збентежена: чоловік вибачався, клявся, що більше ніколи. Та й багато всього було: у жінки кохання, дитина маленька, квартира, яка купувалась навпіл

12 місяців ago

— Я б на твоєму місці соромитися не стала. Вони свого часу твою дочку із брудом змішували і не соромилися,…

  • Життєві історії

— Привозь батька, – сказала я, – твій син живе окремо вже, кімната для свекра є. На той час нічим особливо, крім забудькуватості, батько чоловіка не страждав. Так, якщо не рахувати ще дуже поганого характеру. Але хоч би ходив своїми ногами та обслуговував себе самостійно. Не забуваючи мене дорікнути: — Твоїм дочкам на рахунок гроші від продажу будинку належать? От і облизуй мене. Я це жерти не буду. Приготуй мені м’яса, та смаженого

12 місяців ago

— Батько не може жити один, - сказав чоловік 4 роки тому, - це просто небезпечно. То одне зламається, то…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version