All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

— Свахо, — не витримала Полінина мама, вирішивши не стояти осторонь. — Ти, я дивлюся, дітям уже й розлучення розпланувала? З якого це дива їм розбігатися? Може, вони ще золоте весілля відгуляють! — А з такого! Якби вони збиралися жити довго і щасливо, то ваша Поліна не базікала б про те, що три квартири краще за одну

2 місяці ago

— Його квартиру переписали прямісінько перед нашим весіллям, але чоловік усе одно не хоче йти проти маминої волі. Каже, що…

  • Життєві історії

— Мам, картопля є? Бо я голодний як вовк. — Є, синку, зараз підігрію… — Мамо, зачекай, — Ірина говорила тихо, але твердо. — Сергію, ти зняв гроші з моєї картки. — З твоєї? — він картинно звів брови. — Це мені мама дала. З мамою і розбирайся. — Мама віддала тобі мої гроші. Вісімнадцять тисяч гривень

2 місяці ago

— Мамо, ти серйозно?! Він що, знову зняв гроші з моєї картки?! Валентина Степанівна так гупнула чайником по плиті, що…

  • Життєві історії

— Петре, ну ти тільки глянь на цих козаків! — гучно сміявся дядько Михайло, плескаючи його по плечу. — Плечі он які, очі сині! Ти в нас чоловік невисокий, чорний як жук, а ці — ну чисто тобі вікінги! Признавайся, сусіди помагали

2 місяці ago

Зрада у шлюбі — це далеко не завжди чужі парфуми на комірі сорочки чи потайки набрані повідомлення в телефоні. Значно…

  • Життєві історії

Я ж звикла колись купити собі свіжу булочку до чаю, або якийсь журнальчик-кросворд, або не найдешевший сир, а той, що смачніший. Тепер я стою в супермаркеті перед полицею і думаю: а чи не буде це зайвим? Перед очима одразу та сцена, як я потім знову підходжу до доньки по гроші. І рука сама тягнеться до найдешевшої пачки по акції

2 місяці ago

Мене звати Тамара, мені 62 роки. От уже два роки, як я переїхала жити до доньки. І знаєте, відтоді в…

  • Життєві історії

— Я ж хату на тебе переписала, Наталочко, — примовляла Ніна Іванівна, гладячи племінницю по руці. — Скільки там мені лишилося тієї Божої роси? А ти хазяйнуй як знаєш. А я біля тебе, може, ще трохи пориплю. Так умирати не хочеться… Надворі ж весна яка

2 місяці ago

Ніні Іванівні вже перевалило за вісімдесят. Мешкала вона в невеликому селищі, яке, щиро кажучи, більше нагадувало забуте Богом село, бо…

  • Життєві історії

— Я йому ось рибу смажу, — твердо відказала Одарка. — А ти коли йому востаннє хоч миску супу зварила? Тамара аж рота закрила від несподіванки. — Це що тут таке діється?! Мати ще в сирій землі не охолола, а в тебе тут якась баба хазяйнує

2 місяці ago

Паркан сусіда Юхима я бачила зі свого кухонного вікна щоранісінько. Ох і гарний же був паркан — рівненький, дошка до…

  • Життєві історії

— От і виходить, Ксюш, що на п’ятому десятку лишаюся я розлученою жінкою. Та ще й не сама, а з дитиною. І з дитиною моєї дитини навздогін, — сумно пожартувала Марія. — А попереду ще й суди, бо квартиру ж мій благовірний ділити зібрався. — Жах якийсь

2 місяці ago

Марія глибоко зітхнула. За вікном шумів звичний весняний Київ, а в її просторій трикімнатній квартирі, яку вони з чоловіком так…

  • Життєві історії

— Костю, треба нам тата до себе забирати. Зовсім він здав після того, як мами не стало… Змарнів, як той осінній листок. А Поліна з Ігорем після весілля нехай у його квартирі живуть, він сам так розпорядився. Костянтин ледь помітно скривився, ховаючи погляд. До тестя він завжди ставився з повагою, але жити під одним дахом

2 місяці ago

За сімейною вечерею Тетяна нерішуче відклала виделку. Її очі зрадливо заблищали від непроханих сліз: — Костю, треба нам тата до…

  • Життєві історії

Я організувала тобі все це свято. Знайшла ресторан, домовилася, склала меню, оплатила банкет, торт, купила дорогий годинник. Тридцять тисяч гривень, якщо скласти все до купи. Віктор помовчав якусь мить. А потім видав: — Людо, ну ти ж сама цього хотіла. Я тебе за язик не тягнув. Ти запропонувала — я не відмовився. У чому проблема? — Проблема в тому, що ти мені навіть звичайного «дякую» не сказав

2 місяці ago

Пані Людмила завжди вміла зліпити свято буквально з нічого. Цей хист жив у ній ще з юності. Бувало, зайдуть гості…

  • Життєві історії

Взяла невеличкий київський торт — іти в гості з порожніми руками, та ще й на якісь таємничі оглядини, було незручно. Вдома вона ніяк не могла викинути з голови мамин сюрприз. На всяк випадок помила голову, трохи підкрутила кінчики волосся, легенько торкнулася вій тушшю і підфарбувала губи

2 місяці ago

Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока, сіточку мандаринів для настрою та…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version