All Rights ReservedView Non-AMP Version
Рідне Слово
  • Життєві історії

«Так, треба щось швиденько зметикувати на стіл, щоб не впасти лицем у багнюку перед новою людиною!» Галина прийшла надвечір, скромно тримаючи в руках коробку цукерок. Зайшла, озирнулася й здивовано кліпнула очима: — Валю, так у тебе ж три кімнати? — Аякже. — І з ким ти тут живеш? — Сама, Галочко. — Сама? У такій великій квартирі? — Отак воно в житті буває

2 місяці ago

Той вівторок для Валентини Петрівни видався зовсім не таким сірим і тягучим, як зазвичай. Ранок почався з несподіваного пожвавлення на…

  • Життєві історії

А вранці Біма в ліжку не було. Віра кинулася шукати і знайшла малого в темній холодній ванній. Песик сидів у кутку і тремтів, а поруч лежав папірець: «Наступного разу потоне. Жарт. А може, й ні. Вирішуй, мамусю». Віра набрала приватного лікаря, але відповідь була та сама: закон на боці повнолітнього, поки він не скоїв злочину

2 місяці ago

— Ти що, здурів?! — голос Віри зірвався на крик. Вона влетіла до кімнати і заклякла: її вісімнадцятирічний син Данько…

  • Життєві історії

— Що, господине, гусочка треба? — І почому ж ваше добро? — спитала, вказуючи на ту, що здалася їй найапетитнішою. Чоловік назвав таку суму, що в жінки аж подих перехопило. — А ви як думали, шановна? Гуси зараз у ціні, зерно золоте, мало хто їх тепер тримає. Це ж вам не бройлер якийсь

2 місяці ago

Ранок тільки-тільки брався на світ, а Галина Степанівна вже не спала. Лежала під теплою ковдрою, слухала, як за вікном вітер…

  • Життєві історії

Носив би я тебе на руках, Аллочко, та спину шкода. Ти ж у мене не пушинка! Знаєш, як у народі кажуть? Жінки — народ хитрий. Заміж виходять худенькими, щоб легше в хату прошмигнути, а потім гладшають, щоб їх звідти не виштовхали

2 місяці ago

Аллу просто розпирало від новин. Оленці зраджує чоловік! І не десь там потайки, ховаючись по кутках, а відкрито, просто посеред…

  • Життєві історії

Ви йдіть, не хвилюйтеся. Я за тістом пригляну і пиріжків напечу, якщо затримаєтесь. Свекруха швиденько провела інструктаж: де сковорідка, де олія. — Настю, я пиріжки на олії ліплю, щоб борошно потім на сковорідці не горіло. Просто стіл змасти і ліпи. Вмієш так? Якщо ні — то он у білому відерці борошно, бери його

2 місяці ago

Ірина важко зітхнула. Зі стільниці, повільно і невідворотно, наче в якомусь сповільненому кіно, стікала густа калюжа олії. Вона вже встигла…

  • Життєві історії

Віка витрусила з гаманця гроші. — Я прямо з вулиці, не заходячи додому, сюди! Вітьку, бери, це вам на свято! На паски, на крашанки, на все! Віктор дивився то на гроші, то на сестру. — Ти з глузду з’їхала, Віко. У тебе ж діти прийдуть… Ми не віддамо скоро, ти ж знаєш. Що ти робиш? — А я не в борг даю! Я дарую

2 місяці ago

Того року родина Віті й Наді трималася хіба що на чесному слові, бо грошей у хаті не було від слова…

  • Життєві історії

— Та не хвилююся я вже за Ангелінку. Як щось треба, то бабця оплатить. Їй усе одно більше ні на що витрачати. Тієї миті в мене всередині щось обірвалося. Не гроші, не куртка і навіть не мій спокій. Обірвалося відчуття, що я допомагаю онучці з любові. Замість нього прийшло гірке усвідомлення: мене давно призначили на посаду зручного безвідмовного банкомата

2 місяці ago

Найболючіше — це те, як легко бабусину любов часом перетворюють на зручний сімейний гаманець, яким можна тихенько прикрити власну батьківську…

  • Життєві історії

Великдень, на вулиці лунають святкові дзвони, а він сидить на хиткому стільці й намагається згодувати Раїсі Павлівні шматочок паски. Вона її не жує, просто тримає за щокою, як хом’ячок. — Раїсо Павлівно, ну ковтайте. Христос воскрес! — примовляє він. — Пам’ятаєте мене? Я Костик

2 місяці ago

Костянтин терпіти не міг це місце відтоді, як уперше сюди потрапив. І річ була навіть не в запаху, що наскрізь…

  • Життєві історії

— Ми ж могли розговітися вдома, удвох, а потім би ти поїхав до своїх! — не вгамовувалася дружина. — Але ні, тобі треба було спровокувати скандал, щоб мати привід піти до матусі! Що це за пуповина така, яку ніяк не розріжуть? Тобі вже тридцять два роки, Мишку

2 місяці ago

Михайло рвучко затягнув вузол краватки й нервово глипнув на годинник — доходила дев’ята ранку. За вікном уже щебетали птахи, заливаючи…

  • Життєві історії

Надія сунула в пакунок записку: «Оксано, тримайся! Ми з тобою! Христос Воскрес!» Люда додала маленьку іконку й заплакала. — Чого ти ревеш? — спитала Катерина Іванівна, хоча й у самої очі вогкі. — А раптом не встигнемо

2 місяці ago

Було це навесні, на Світлому тижні, років три-чотири тому. У нашому містечку при невеликому храмі зібралася гурта жінок — хто…

Show more Posts
Show previous Posts
All Rights ReservedView Non-AMP Version