Через три місяці чоловік прийшов, просив повернутися. Виправдовувався, що та дівчина нерозумна, приперлася навіщось і все зіпсувала. А він не планував із нею нічого серйозного. Але й Оксана винна, думала лише про дитину
Серпень, а погода стоїть незвично спекотна. Сухо. Денна температура за 30 градусів. Вночі трохи прохолодніше. Але в прогрітих за день будинках все одно жарко. Оксана погано переносила спеку.
– Ні! Відвідав маму, за це дякую. Але ночувати ти тут не будеш. Їдь додому, – рівним тоном сказала Ніна Василівна
Ніна Василівна готувала вечерю, коли раптом відкрилися вхідні двері. Витираючи на ходу руки, вона поспішила до передпокою. – Олексію? Чому ти так пізно? І чому один? Щось трапилося?
На кухні був тільки молодий хлопець, який стояв біля плити, варив вареники й пританцьовував – слухав музику через навушники
Іра йшла темним коридором слідом за Катериною, діловитою жінкою в окулярах. Катерина була рієлторкою. Іра знайшла її за оголошенням в інтернеті. Взагалі вона шукала якихось хазяїв кімнати в
Я сказала, щоб він йшов до своєї полюбовниці, що він мені не потрібен. Це його добряче розлютило, сказав, що подасть на розлучення і я, разом з нашою дитиною, не зможу прогодуватися, виплачуючи половину цього кредиту
Я знала, що чоловік має іншу. Знала, що у нього дитина на стороні, що він приводив цю жінку в наш дім, коли я лежала на збереженні. Він зрадив
Новина про весілля, мабуть, стала несподіванкою для рідних Діми й вони сиділи притихлі та злегка вражені. У кімнаті запанувала тиша, чути було лише стукіт столових нарядь
– Мамо! Ти купила чай для схуднення? А насіння Чіа? Навіщо ти поклала мені так багато масла в кашу, це ж зайві кілограми !? Діма, ти знову купив
Останні чотири роки вже разом із чоловіком – одружилися вони з Олегом, ще бувши студентами. Він теж із села. Бабуся Олена дуже допомогла молодим із дітьми, особливо з першою донькою
– Катю, я тут бязь знайшла у шафі, зший мені дві наволочки, будь ласка, – дзвонила бабуся Олена. – Ой, бабусю, давай я тобі їх куплю. Вони зараз
– Ну, все гаразд, чого плачеш. Хороший хлопець у тебе такий, міцний. Доньку хотіла, мабуть? Нічого, прийдеш потім і за донькою. – Я залишу його… Не забиратиму.
– Зоя, вам дитину приносити на годування? – Ні, я ж казала. Відмову писатиму. Медсестра похитала головою та вийшла. Зоя обернулася до стіни та заплакала. Матусі в палаті
– Пощастило тобі із Зіною, Іване. А я ж перший до неї залицятися почав. А потім ти собі її забрав. Жив би зараз я і не тужив, – мрійливо сказав Ігор, найкращий друг Івана. – Моя он все худнути хоче. Супи та салати їм одні…
Іван Васильович все життя прожив в селі. Працював трактористом. І от на роботі він нахилився, щоб взяти якийсь ключ. Підозріле тріскотіння і регіт підлеглих змусив його підскочити. –
– Іду, бабусю, – ліпить онук зі снігу незрозуміле звірятко, – Хвіст тільки дороблю і прийду
Баба Катя сьогодні з ранку пече пиріжки з капустою, муркочучи щось собі під ніс. Ну а чого не муркотіти – настрій добрий, та й не турбує сьогодні нічого.
– Вам, мабуть, зраджує чоловік, так? – спокійно продовжував директор. – А як ви здогадалися?! – ахнула жінка
– Запросіть до мене Світлану Миколаївну, – звернувся Олексій Петрович до своєї секретарки. Через кілька хвилин, викликана співробітниця вже сиділа за столом навпроти директора підприємства. – Світлано Миколаївно,

You cannot copy content of this page