— Ти у своєму розумі? Ревнуєш мене до дочки? Своєї власної доньки! — Здивовано вигукнув чоловік. Він бачив, що дружина не приділяє уваги дочці та піклується про неї лише за інерцією
Анжела з роздратуванням дивилася на п’ятирічну Варю і ледве стримувалась, щоб не накричати на неї. Дочка сиділа за столом, їла суп, з апетитом прицмокуючи. Цей звук був таким
Іноді він почував себе негідником. Але не часто, не часто. Так всі так живуть! Більшість точно. 20 років шлюбу, навіть найкращого, кому хочеш набриднуть
Коханка в нього була щочетверга. Вихідні для сім’ї це зрозуміло. Дача, свята, гості. У п’ятницю сауна — 10 років звичці, не жарт. І хороша чоловіча компанія зібралася зі
– Продай ти вже цю корову, вона й молока мало дає, навіщо утримувати її, а кішку сусідка візьме, баба Нюра добра, не відмовить, за тиждень чекаємо на тебе
Тетяна Іванівна сиділа у своєму холодному будиночку, в якому пахло вогкістю, давно лад ніхто не наводив, але все рідне, добре знайоме, тут вона господиня, тільки сили витрачені на
– А час скінчився, все, стара, пожила. Допоможи мені помитися, одягну нову сукню. Ну, це ми потім з тобою обговоримо, хто ховати буде, хто могилку копати стане, час поки є
Баба Марія, яку зазвичай кликали просто Маня надумала йти з життя. Була п’ятниця, обідній час, посьорбавши каші, запивши молоком, вона, втерши фартухом рота, дивлячись через скло кухонного вікна
Зіна почула, як у дитячій кімнаті миттєво відчинилися двері, і дитячі ніжки побігли у бік кухні, одразу дві пари ніг. – Розбудив дітей, таки, – майже застогнала Зіна. – От нехай тепер сам їх назад у ліжко заганяє
Зіна вже засинала, коли стукнули вхідні двері і потім почулися обережні кроки чоловіка. Кроки пройшли на кухню, і через якийсь час звідти пролунало тихе, але тривожне: – Зіна, Зіна, йди
Тітка Наташа не забувала, зрідка давала то 500 грн то тисячу, то дві, але Надя намагалася брати в неї якнайменше і взагалі мовчати про матеріальні труднощі. Тітка і так для неї багато зробила, а їй треба було й про рідних дітей думати
Батьки не заперечували — Надя підозрювала, що вони думають завести ще восьму, дев’яту і так далі дитину. Але щось не складалося, хоч тут пощастило. На Надін випускний мати
Жити вони із Софією змушені були дуже скромно. Бідненько навіть. Отримували від держави небагато, та й на тому добре, старі, утриманці. Але ось квартирка їх останнім часом сильно занедбалася – то кран потече, то труба лусне. Витрати
Семен Іванович погано почувався з самого ранку. Дивно паморочилося в голові й в очах було каламутно. Він, звичайно, сподівався взагалі не прокинутися, але вмирати не збирався. А Софії
Я Катерині відразу сказала, коли дізналася про Андрія – ну навіщо йому потрібна вдова з двома «причепами»? Подумай головою! Ну, чого тобі не вистачає? Навіщо незрозуміло, кого в будинок тягнеш? Він же дітям іграшки приносив солодощі. Так хотів підкупити
Ірина наводила лад у квартирі. Втомилася. Вирішила випити чай із ромашкою. Дзвінок у двері. Цікаво, хто там завітав? Син у відрядженні, і нікого вона не чекала у гості.
– Дарина… Тут така справа… Дружина вчора сказала, що чекає дитину. У нас стільки років не було дітей і тут таке… Я не зможу її покинути. А тобі я дам гроші. Ти зустрінеш ще хорошого чоловіка і будеш щасливою. І народиш йому. А я не готовий жити на дві родини
У Дмитра два роки “на стороні” була жінка. З Дариною познайомився випадково. Вона в’їхала в його машину, коли стояли на світлофорі. Ушкодження були незначні, Дарина довго просила вибачення,
– Марія, ну як ти готуєш? Неподобство! М’ясо у тебе тверде, овочі недоварені. А мій Антон любить ніжне, соковите. Хочеш, навчу?
Марія залишилася без батьків ще у ранньому віці. Її виховувала одна бабуся. А коли Марія закінчувала університет, трапилося лихо: бабуся сильно захворіла та потрапила до лікарні. На жаль,

You cannot copy content of this page