У Броварах ми жили в комуналці дуже бідно, тож вирішили продати та придбати маленький будинок в селі, так і зробили, проте все одно залишилися бідними, родичи нехтують з нами спілкуватися, мовляв, ми дуже мало заробляємо та заощаджуємо навіть на їжі, але іншого виходу не видно
Родичі вважають нас бідними та не хочуть спілкуватися. Я із села. Бідна, багатодітна сім’я. Виїхала до міста. Навчалася, вийшла заміж, народила дитину. Донька була болісною, дуже нервовою. Чоловік працював.
Стояв вересень, пшеницю на полях уже прибрали, настав час картоплі, хліба в хаті можї бабусі не було, а звідки він візьметься, грошей за колгоспну роботу не платили, допомог у втраті годувальника «великий і простий» не виплачував, на трудодні через поганий урожай колгоспникам видали по жмені відходів, зерно здали у засіки
Тяжке життя моєї бабусі. Читаю тут різні історії, але у річницю смерті своєї бабусі, згадалася її розповідь про її важке життя, про страшне і голодне дитинство моєї мами та
Мій чоловік почав приводити ночувати своїх дівчаток від першого шлюбу по кілька днів на тиждень, але коли ми з ним разом, то сам він із задоволенням тусується у моїй квартирі, де чистота-краса та смачна вечеря, я до нього не приїжджаю, просто слухаю його розповіді як передачу у телевізорі, намагаюся не вмикатися і не коментувати, але в результаті віч-на-віч із собою тільки ще більше себе накручую
Мій коханий чоловік надто багато уваги приділяє дітям від першого шлюбу. Я люблю чоловіка із двома дітьми від попереднього шлюбу. Дуже хочемо спільної дитини, але поки що не
Вирішив домогтися дівчину, яка 6 років на моїх очах будувала різні стосунки, все ж таки вона вийшла заміж за мене, але те, що почалося після весілля мене шокувало, вона наче перетворилася на іншу людину, цілими днями вона займалася лише одною справою – переглядом турецьких серіалів
Втомився від байдужості дружини. Я однолюб, зустрів дівчину, закохався одразу ж. Було справжнє кохання з першого погляду. Домагався її довго, цілих 6 років. На моїх очах у неї
Мені залишилося не так довго жити, і я не хочу провести весь залишок свого життя з нудним чоловіком, для якого я вже нічого не значу, і дітьми, які давно з нами не живуть
Не хочу доживати своє життя з набридлим чоловіком. Ніколи не думала, що потраплю до такої ситуації, адже завжди бачила це лише у фільмах. Якщо говорити коротко, то моє
Зараз у свої 52 роки я розумію, що в такий час і при тому, що діється у світі та країні, без дітей жити легше, живу в повному достатку, ні чого не потребую, ні про що не турбуюся, на відміну від своєї подруги, вона не залишає думки усиновити дитину, я її відмовляю, але поки що безрезультатно
Без дітей жити легше. Мені 52 роки, моїй подрузі 47 роки. Обидві самотні. Але якщо в мене за спиною два невдалі шлюби, то подруга заміжня ніколи не була.
Мій чоловік прокидається о 12:00 , працює з батьком, але якщо й заробляє, то всі гроші віддає свекрусі, а мені лише копійки, аргументуючи це тим, що я ж працюю, у мене є свої, то чому б їх не витратити, коли я сказала, що треба шукати додатковий заробіток, і з дитиною ми на ці гроші не проживемо, він відповів, що достатньо заробляє і треба економити, крім цього він ніколи нікуди не хотів ходити, наприклад, у парк, кафе чи кіно, весь час вигадував відмовки, що немає грошей, немає настрою, він працює чи втомився
Чи варто терпіти лінивого та жадібного чоловіка? Ми живемо із чоловіком уже кілька років. Спочатку не виходило завести дитину, потім все вийшло і в нас все ж таки
У моєї родички єзвичка знецінювати всі мої здобутки, з роками це посилилося, зараз вона при зустрічі починає атакувати мене розпитуваннями, а потім цокає язиком і виносить свій негативний вердикт із будь-якого приводу, при цьому розповідати себе вона зовсім не любить, всю свою критику говорить нібито жартома і «бажаючи мені добра», іноді ще й намагається виставити мене на посміховисько серед родичів
Я з багатодітної та дружної родини. В нас прийнято проводити всі свята разом, великою компанією. Також ми ходимо одне до одного в гості без приводу і нерідко зідзвонюємося,
“Надія і твердість: Історія української родини, яка підкорила випробування та зберегла свої корені”
Історія цієї родини сталася багато-багато років тому, у часи, коли ще не було інтернету та компьютерів. Однієї зимової ночі, коли сніг тихенько кружляв навколо будинку, народився хлопчик. Батьки,
Одного дня до батьків Марійки приїхала давня подруга родини – Тамара, яка відразу ж звернула увагу на те, як Марійка вміє доглядати за домом та господарством, вона відразу жартома почала звати Марійку своєю невісткою, а та її у відповідь свекрухою, потім Тамара почала вчити Марійку різноманітним ремеслам та вивчати кулінарію
Жила колись у Закарпатті родина, яка складалась з матері, батька та їх дочки Марійки. Одного дня до них приїхала давня подруга родини – Тамара, яка відразу ж звернула

You cannot copy content of this page