Автор: Marina
Родичі вважають нас бідними та не хочуть спілкуватися. Я із села. Бідна, багатодітна сім’я. Виїхала до міста. Навчалася, вийшла заміж, народила дитину. Донька була болісною, дуже нервовою. Чоловік працював.
Тяжке життя моєї бабусі. Читаю тут різні історії, але у річницю смерті своєї бабусі, згадалася її розповідь про її важке життя, про страшне і голодне дитинство моєї мами та
Мій коханий чоловік надто багато уваги приділяє дітям від першого шлюбу. Я люблю чоловіка із двома дітьми від попереднього шлюбу. Дуже хочемо спільної дитини, але поки що не
Втомився від байдужості дружини. Я однолюб, зустрів дівчину, закохався одразу ж. Було справжнє кохання з першого погляду. Домагався її довго, цілих 6 років. На моїх очах у неї
Не хочу доживати своє життя з набридлим чоловіком. Ніколи не думала, що потраплю до такої ситуації, адже завжди бачила це лише у фільмах. Якщо говорити коротко, то моє
Без дітей жити легше. Мені 52 роки, моїй подрузі 47 роки. Обидві самотні. Але якщо в мене за спиною два невдалі шлюби, то подруга заміжня ніколи не була.
Чи варто терпіти лінивого та жадібного чоловіка? Ми живемо із чоловіком уже кілька років. Спочатку не виходило завести дитину, потім все вийшло і в нас все ж таки
Я з багатодітної та дружної родини. В нас прийнято проводити всі свята разом, великою компанією. Також ми ходимо одне до одного в гості без приводу і нерідко зідзвонюємося,
Історія цієї родини сталася багато-багато років тому, у часи, коли ще не було інтернету та компьютерів. Однієї зимової ночі, коли сніг тихенько кружляв навколо будинку, народився хлопчик. Батьки,
Жила колись у Закарпатті родина, яка складалась з матері, батька та їх дочки Марійки. Одного дня до них приїхала давня подруга родини – Тамара, яка відразу ж звернула