Я не люблю, а точніше ненавиджу свою свекруху, спочатку мене все влаштовувало, навіть більш ніж, вона і допомагала нам з чоловіком, їжу привозила з іншого міста, квартиру свою віддала, машину сину подарувала, все здавалося ідеальним, поки вона не почала дзвонити щодня моєму чоловікові, приїжджати раз на тиждень і говорити який у нас безлад
Я не люблю, а точніше ненавиджу свою свекруху. Спочатку мене все влаштовувало, навіть більш ніж. Вона і допомагала нам з чоловіком, їжу привозила з іншого міста, квартиру свою
Я помітила дивну поведінку чоловіка зовсім випадково ще два місяці тому, він увесь час цурався мене і намагався вдати, що ми не знайомі, звичайно, така поведінка мене обурює, адже я його дружина, мати його дітей, а до мене ставляться, як до чергової дівчинки
Я багато разів спостерігала таке у подруг і знайомих, але подумати про те, що мій чоловік почне мене соромитися мене на публіці, ніколи не могла, це ніби страшний
Поки були живі батьки, ми з братом та невісткою нормально спілкувалися, ми з чоловіком приїжджали до них у гості та допомогали з міста, а брат із сім’єю живуть у сусідньому селищі, мама тішилася, що ми такі дружні, тому що не рідко ми їздили допомагати і їм, господарство у брата велике, ще й два городи, тож роботи вистачало, брат жив у тещі, але на той момент поряд зводив свій будинок
Поки були живі батьки, ми з братом та невісткою нормально спілкувалися. Ми з чоловіком приїжджали до них у гості та допомогали з міста, а брат із сім’єю живуть
З дружиною прожили 29 років, збиралися відзначати тридцятиліття шлюбу, але, як кажуть, сивина в бороду, біс у ребро, зустрів жінку, з якою знову відчув себе молодим, вона молодша на 14 років, і я закохався без пам’яті, пішов із сім’ї, зі мною перестали спілкуватися не лише дочка та зять, а й друзі, всі мене засуджували, а дружина сказала, що не прийме назад ні на яких умовах, від злості забрав машину, свої речі та переїхав, на розлучення не став подавати, але це зробила дружина
З дружиною прожили 29 років, збиралися відзначати тридцятиліття шлюбу, але, як кажуть, сивина в бороду, біс у ребро. У нас донька і двоє онуків, турбот і турбот вистачало.
Оскільки квартиру ми винаймали, це лише посилило ситуацію. У результаті ми були змушені переїхати до свекрів, якби я знала, чим цей переїзд для нас закінчиться, я розмріялася, що після народження онуків свекруха заспокоїлася, а даремно, свекруха прийняла позицію кобри, що причаїлася, яка вичікує свого часу для вдалого полювання, я могла всього чекати, але такої підлості не чекала навіть від неї
З першого дня нашого знайомства стосунки зі свекрухою били натягнутими. Я просто не підходила її синові за визначенням. За її визначенням. Зрозумівши це, я вже й не намагалася
Мої тесть і теща жили своєю сім’єю і все, до чого вони звикли, вважалося обов’язковим для всіх, у тому числі й для мене, будь-яка дрібниця, що не відповідає їх способу життя, сприймалася ними як загроза їхньому існуванню, скандали були щоденними і закінчилися лише тоді, коли ми з дружиною відокремилися, зробивши другий вихід із дому
Коли я одружився, я навіть не уявляв, що можуть бути якісь питання у взаєминах з тещею та тестем. Все мені уявлялося у рожевому світлі. Але все вийшло інакше,
Якщо я купувала собі одяг, свекруха казала, що я маю заощаджувати, адже її син працює один, тим більше що я нікуди не ходжу, чоловік волів не втручатися, коли син пішов до школи, ми переїхали до квартири, яку мені залишила бабуся, мої батьки передбачливо оформили її на себе, мабуть, хотіли убезпечити мене від розділу при розлученні, чоловікові було байдуже, а от свекруха казала, що її син тут не господар, тому й робити нічого не зобов’язаний
Після весілля із чоловіком оселилися у його батьків. Коли я пішла в декрет із маленьким сином, стосунки зі свекрухою, до цього були натягнуті, а тепер остаточно зіпсувалися. Якщо
Ювілей, особливого розмаху не планувалося, святкували вдома із родичами та друзями, зранку з’їздила до тата до лікарні, яка знаходиться в іншому місті, відвезла продукти, а увечері планувала піти до свекра на ювілей, батько трохи образився, що я туди йду, мама взагалі застрайкувала і взагалі слова в мій бік: «як так, батько в лікарні, а у вас ювілеї в голові»
Мені 26 років, одружена, діток поки немає. Останні кілька років якось не задалися щодо здоров’я наших батьків. Спочатку свекруха захворіла, пройшла операцію, курс хіміотерапії. Нині на постійному спостереженні
Спочатку ми жили окремо від батьків, наші батьки склалися та купили нам житло, але коли почали переїжджати, виявилося, що в порожній будинок, тоді мої батьки дали практично все, починаючи від столових приладів, закінчуючи старими меблями на перший час, я була трохи шокована, коли свекруха виділила синові тільки килим, який зі стіни зняла, пару ложок і пару мисок, хоча вони люди не бідні
З чоловіком разом уже 8 років, ладнаємо дуже добре, скандали бувають іноді, як без них. Спочатку ми жили окремо від батьків. Коли вирішили жити разом, наші батьки склалися
Через два роки, якось побачивши її в місті, я не витримала і зателефонувала, за цей час у неї з’явилася донька, але все це пройшло повз мене, все їй пропонувала вийти прогулятись. «От весна, скоро потеплішає, вийдемо, мала зовсім крихітка, щоб не надуло», – відповіла, ось минув ще рік, мала вже бігає, а ми так і не зустрілися
Дружили ми з моєю подружкою з пелюшок, все дитинство, всю школу. Роз’їхалися університетами, періодично телефонували, спілкувалися. Був час молодості, різні компанії, але одна про одну не забували. Але

You cannot copy content of this page