Автор: Selena

— Ігорю Михайловичу, можна до вас? — Світлана стоїть у дверях кабінету, стискаючи в руках теку з документами. Обличчя бліде, але рішуче. Ігор піднімає очі від комп’ютера. Тридцять

Більше двадцяти літ Тетяна зціпивши зуби терпіла, що чоловік її, мов прив’язаний, бігав до матері по кожному дзвінку, а потім просто взяла й поїхала. Тільки-но він за поріг

— Олено, Кирило знову не зробив домашнє завдання з математики, — повідомила дев’ятирічна Соня, стоячи в дверях кухні з рюкзаком на плечі. Олена Вікторівна зітхнула, відкладаючи чашку кави.

— Тітонько Женю, вітаю! Це Ліда, Галинчина донька. Ви, мабуть, і не пам’ятаєте мене, — пролунав молодий голос у слухавці. Євгенія Іванівна аж затремтіла, в горлі пересохло, і

— Боже мій, а хто ж тебе заміж гнав? Хто тебе силоміць до цього Борьки на шию вішав і змушував кричати: “Жити без нього не можу, не губи,

— Мені б таких батьків, як у тебе, Віро. Я б завжди відмінно вчилася і слухалася їх завжди. Казала подрузі Іринка, малюючи прутиком на піску. Сиділи вони в

— Вони десять років уже не жили разом, невже ти думаєш, що там якась особлива любов раптом заграла? — сердиться Оксана на дружину брата. — Ні дитини спільної,

— Назбирують, але повільно ті накопичення йдуть, — відповідає на запитання про те, чи не намічається розширення житлової площі у її сина та невістки Катерина Андріївна. — Бо

Сашко був у чудовому гуморі. Батьки йому придбали невеличку квартиру в двоповерховому будинку, зовсім близько від його роботи. — Досить вже з нами телевізор дивитися, — серйозно сказала

Ганна знала, що дідусь її спосіб життя засуджує, і це її дратувало. Він бурчав про шалені гроші, які вона витрачає на ганчірки й ресторани, про несерйозну роботу в