Автор: Selena

Знаєте, є такі жінки, про яких кажуть: «золота людина». Пані Євгенія — саме з таких. Колись вона водила до мене свого онука на гурток, і, повірте, це той

— Та вдає вона, ніби нічого й не було, все вона чудово пам’ятає, — з гіркотою в голосі каже Галина подрузі, нервово помішуючи ложечкою остиглий чай. — Просто

— Сашко, а ти куди це нарядився? — спитала Ольга, не припиняючи гойдати малого, що аж заходився від крику. — Олю, ти пробач, — чоловік опустив валізу на

— Як же воно тепер буде? — невесело думала Алла, дивлячись у вікно автобуса, що віз її до батьків, у Полтаву. — Треба ж такому статися! Тільки наче

— Ну чому, чому мені не можна у Тетянки на ніч лишитися?! Ми з Тетянкою вирішили взяти бабусю змором. Вона щоразу якось так хитро уникає відповіді, що моя

У Вероніки в житті все було, знаєте, як у доброму аптекарському магазині — кожна річ на своєму місці, підписана й розкладена по поличках. У просторій квартирі з величезними

Ця історія трапилася з моєю доброю знайомою, Ольгою, та її чоловіком Ігорем. Оля — юристка, жінка розважлива, з отим особливим прямим поглядом і спокійними манерами, які бувають лише

Ліза, заколисуючи на руках донечку, яка нарешті заснула, дивилася у вікно на сіре березневе небо. Здавалося, сама зима застрягла в цьому дні й ніяк не хоче поступатися місцем

— Геннадію, а що, Ганна Григорівна квартиру купила? — Ніна, дружина, простягнула чоловікові договір купівлі-продажу однокімнатної квартири на ім’я свекрухи. Натрапила на нього випадково, коли розбирала папери в

Лідія Миколаївна, яка раніше була енергійною та навіть владною жінкою, після втрати чоловіка ніби згасла. Вона сиділа на краєчку дивана, нервово перебираючи в руках хустинку, а її погляд,