Автор: Selena
— Дивна якась. Начебто молода, а вся сива. Очі дикі, порожні. Начебто з тобою розмовляє, а дивиться крізь тебе. Одягнена як стара. Відлюдна. Ні з ким не спілкується.
— Ти старша за нього на 3 роки! – вигукувала мама багато років тому, коли я вперше зібралася заміж, – але і це ще не все! Ви абсолютно
— Так вийшло, що в Яни та Миколи з батьків залишилися тільки мами. Батька дружини не стало через рік після весілля дітей, батька чоловіка – півтора року тому.
— Здайте нам квартиру! Ми ж рідні люди! – просила Олену її троюрідна сестра Тоня. Місяць тому Тоня з чоловіком приїхали жити в місто і рівно стільки прожили
— Беріть і виховуйте! Зрештою, ви – батьки. А я всього лише бабуся. Так заявила моєму чоловікові свекруха і привела на поріг моєї квартири 13-ти річного сина чоловіка
— Подали заяву, весілля у нас призначене на середину листопада, – каже Ніна подрузі, – нікуди особливо не поїдеш, за кордон ми не зможемо і взагалі, головне зараз
Тетяна Андріївна раділа своїй покупці. Та що покупка, це була її мрія – придбати будинок у селі після виходу на пенсію. До цієї події жінка готувалася ґрунтовно, і
— Ну, звісно, він на це не погодився, – відповідає подрузі Катя, – я б теж, напевно, не погодилася, за таких вступних даних, чого гріха таїти, тому я
— Ну як я зможу це виконати, – мало не плаче Маргарита Олександрівна. – У мене ж не одна донька, а дві. І Люда налаштована категорично: раз їй
Колись у Сашка були і мама, і тато. Кожні вихідні вони разом ходили до зоопарку, на атракціони, купували солодку вату та морозиво. Весело сміялися. Це було найщасливіше дитинство.