Головна

Без категорії

– Навіщо вам це будівництво? Продавайте ділянку і купіть у мене батьківський дім. Ми до вас і приїжджатимемо. І вам житло готове, і нам клопоту менше
Без категорії 0
Руслану дістався дуже старий будинок діда у спадок. Точніше спадкоємцем був би його батько, але оскільки його вже давно не стало, то будинок перейшов сину. У всій спадщині
Звичайно, вона допоможе. Борщ – будь ласка, котлети – із задоволенням, оладки – з радістю! — Привіт! Ну ось, прийшла, як і обіцяла. — Вона вперше увійшла до квартири за відсутності Валентини Василівни
Без категорії 0
— Мамо, навіщо так далеко? А я? На два тижні один? А поїсти? — Ярослав зазирнув у холодильник, переконавшись, що наготованої їжі в ньому зовсім мало. Ну, якщо тільки на
Сім’я спочатку про молодого коханця не знала. Але щастя хоч і «любить тишу», надто щасливій жінці дуже хотілося розповісти всім про своє кохання
Без категорії 0
— Доню, мені потрібне твоє нове кольє. Позичиш? — Єлизавета Григорівна подивилася на Дарину так, наче це було не прохання, а констатація факту. — А навіщо тобі? —
– Уже краще в чужих житиму, ніж у своїх дітей, як чужа. До баби Ніни поїду. Вона зовсім одна. Я й раніше їй допомагала. Не відмовить
Без категорії 0
Катерина копалася на городі, коли почула голос доньки. – Мамо! Ти де? Вона насилу розігнула спину. Тримаючи руку на попереку, пішла до воріт. – Тут я, на городі. Ой, і
Сяде на підлогу біля ніг бабусі, голову на коліна покладе і скиглить тоненько, немов щеня безхатнє. Пальці старенькі волосся перебирають, по голівці гладять долоньки м’які. Тихенько шепоче над внученькою молитву Цариці Небесній, та заступництва для сироти просить. Посидять так із годинку, дивись, і відхлине зневіра, і знову жити хочеться
Без категорії 0
Пішла з життя бабця Настя, і зовсім Мар’яні сумно стало. Не припала дівка до двору, на думку свекрухи. І худа занадто, і працює мало, і невідомо, чи будуть
З п’яти сортів яблук мені були запропоновані саме ті, що я люблю, і огірки були правильні, з пухирцями. І решта — саме так, як я б попросила. Не втрималася, запитала продавчиню:
Без категорії 0
Днями дорогою з пошти на роботу мені спало на думку забігти у вагончик на розі, де продають овочі, фрукти і квашену капусту у відрах. І на самому порозі
— Ви – симпатична, – тихо сказав він, – обличчя у вас миловидне, і сама ви якась справжня… Це, знаєте, є картини, що одразу впадають в око своєю яскравістю, а є картини, що притягують погляд і на них хочеться дивитися довго. Ось і на вас також – хочеться дивитися довго. Люба опустила голову, потім поправила волосся, почала дивитися у вікно
Без категорії 0
Люба квапливо збирала сумку, метушилася будинком, наче зранку її хтось ключиком завів, і вона зупинитися не може. І з вечора вже частину продуктів підготувала, щоб вранці швидше впоратися,
“Юля, мені потрібно сказати тобі правду. Я не хотіла, щоб все так сталося, але я була не права.” Вона мовчала, а я продовжувала: “Я дійсно переписувалася з Ігорем, і він мені подобався. Я не хотіла тобі про це говорити, бо боялася, що ти подумаєш, що я відбила його у тебе. Але я більше не могла брехати.”
Без категорії 0
Мене звати Наталка, мені тридцять два роки, і вже сім років я живу з чоловіком Олексієм. У нас є син, Петрик, якому шість років. Олексій багато разів пропонував
Живемо в моїй квартирі, бо у нього власного житла немає. Наше життя спокійне і гармонійне, за винятком однієї теми, яка постійно призводить до суперечок
Без категорії 0
Мене звати Анна, і я щаслива у шлюбі вже п’ять років. У нас із чоловіком, Олегом, є власна квартира і автомобіль, а також ми обидва добре заробляємо. Живемо
Обличчя я змогла поправити завдяки турботливим китайським лікарям, які справді роблять дива
Без категорії 0
Мене звати Олена, мені 50 років. Шістнадцять років тому моє життя кардинально змінилося. Я потрапила в автокатастрофу, в результаті якої постраждало моє обличчя. Той період став особливо важким

You cannot copy content of this page