Автор: Selena

Численна рідня по черзі заходила до кімнати де лежала бабуся Параска, яка тихо відходила. Кожен чекав від неї особливого слова чи напутнього побажання. Кожен сподівався урвати собі щонайласіший

У дитинстві мені й на думку не спадало, що батьки до нас із братом ставляться по-різному. Навпаки, я завжди була впевнена: наші мама й тато — зовсім не

— От що мені казки розповідати про ті “мамині гроші? — обурюється Роза Олексіївна. — Добре вже “співати”, сваха така сама пенсіонерка, як і я, звідки в неї

— Ми з мамою порадилися й вирішили, що чоловікові я нічого не говоритиму. Мама теж мовчатиме, а моя совість мене абсолютно не турбує, — розповідає Олеся. – А

— Щось донька зовсім на тебе не схожа, Вітюшо, — це було перше, що почула Лада від свекрухи, коли та побачила немовля – свою онучку. Лада за словом

Бабуся Люда живе в тій самій квартирі, де колись зростала Віра. Двокімнатна на першому поверсі. Віра приїжджає до неї щомісяця. Єдина людина з усієї рідні, з ким вона

«Це ж міна уповільненої дії! Я вже мовчу про те, що в доньки одразу після такої новини почалися проблеми з годуванням», — засмучено зітхає Лідія. — Ой, як

— Не хочу я з тобою спілкуватися! Ти поганий! Не любиш мене й не любив ніколи! Тільки себе завжди любив! — лунав із телефонної слухавки пронизливий крик. Спричинений

— Дякую, — сказала Оксана крізь сльози, дивлячись на розмиті вогні нічного міста за вікном машини. — Дякую, що заступився за мене. Я б сама не впоралася. —

Ігор любив непомітно дарувати невеликі подарунки своїм шкільним друзям. Як це? А підкладав їм у портфель якийсь подаруночок або гостинець, поки друзі ходили до буфету на перерві чи