Куди скаржитися? Хто допоможе? Ночами плакала і молила Господа, щоб забрав її до чоловіка. Краще піти, ніж жити в такому кошмарі. Ніколи не думала, що їй доведеться доживати свій вік ось так – голодною і в сльозах, із таким сином, який краде гроші у власної матері. Ось так і стала Антоніна гостею у своїй квартирі
Антоніна встала пізно. Поспішати нікуди, на пенсії вже сім років, піклуватися нема про кого. Можна й повалятися. Але на душі чомусь неспокійно й тривожно. З чого б це?
Матусю, ти не переживай, у нас усе добре. Тільки страшно вдома самій, поки Семен до корівки ходить. Тата ніколи немає, але я й не хочу, щоб він приходив, він увесь час пахне несмачно та сміється… А ще Нінка сказала, що мене скоро в дитячий будинок здадуть, бо я нікому не потрібна. Я сказала, що це неправда, а вона дражнилася. Я їй як дала, а потім її мама прибігла, сказала, що я сирота, мене всі кинули, тому я невихована. Я вихована, матусю, тільки навіщо вона обзивається. І в дитячий будинок я не хочу
Семен насилу підняв відро з молоком. —Ну, все, Зорько, на добраніч. Корова, ніби теж прощаючись на ніч, лизнула шорстким язиком його куртку. — Не балуйся! Обслюнявиш, прати потім
Люба і Рома побудували будинок на новій тоді вулиці під назвою Степова, а за півроку там же почали будуватися Ніна і Костя. У той момент у селищі тривало обговорення цих двох сімей, які начебто й ворогували, але жити стали поруч
— Любко, негідниця отака, де ти там ховаєшся? Виходь, – жінка, яка забігла до Семенових на подвір’я, спочатку з усієї сили вдарила хвірткою об огорожу, мабуть, щоб залякати,
Він зізнався!!! Як же було нелегко чути це, особливо будучи при надії… Він зізнався, що як жінку він мене більше не любить, як найближчого родича любить, і що він не знає, що йому робити, адже скоро зʼявиться дитина, і він уже любить її дуже
Пишу напевно від відчаю і прошу допомоги. Моя історія стара як світ, але від цього не стає легше чоловік розлюбив і пішов! Починалося все дуже добре, ми познайомилися,
Слухай, тобі, напевно, набридло жити на самоті. Щоправда, ти не скаржишся, а ось сусідка наша навпроти, мені всі мізки проїла, нудно, та нудно. Я їй порадила мужика знайти, ось тепер вона в пошуку. Вона правда спритна і неспокійна, не знаю, з ким уживеться. А ось тебе хочу познайомити з Григорієм із району. Давно вже живе один, дружини давно не стало, діти дорослі, живуть в іншому місті, вже самі обзавелися своїми сім’ями
Після обіду Таїсія сиділа на кухні біля вікна і пила чай із цукерками, побачила, як на подвір’я увійшла сусідка Валентина і махнула їй рукою. Але Таїсія махнула їй
Алла не спала всю ніч, різні думки і думи лізли в голову. Вона навіть згадала своє перше заміжжя і знайомство зі свекрухою. Як вона ласкаво зустріла свою невістку, до опівночі говорили, як раділа, що син знайшов гарну дружину. Згадала першого чоловіка, якого дуже любила і жила з ним, як за кам’яною стіною. Вона мимоволі порівнювала ту свекруху і матір Іллі, яка відразу ж дала зрозуміти, що Алла з донькою тут небажані гості
Алла йшла по сільській дорозі взявши доньку за руку, а в іншій була невеличка валіза. Навіть не попрощавшись зранку з Іллею, який ще не повернувся з рибалки. Вона
Звичайно, я мамі продуктів принесла, але те, що я приношу, тато не їсть. Їсть тільки те, що купує сам, замикає від неї на замок, мовляв, годувати дармоїдку не зобов’язаний. Ну не буду ж я йому уподібнюватися? Можна, звичайно, холодильник другий завести, але на що це буде схоже
— Ти не уявляєш, приходжу, а в них у холодильнику ящик стоїть. Із замком. Мама руками розводить: батько знову чудить, ну я розлютилася звісно, висловила все, що думаю,
— Тату, а правда, чому нас ніхто ніколи не запрошує в гості? – запитав старший син. Справді, хто запросить? Дружина – раніше лікарем у сільській лікарні працювала, він сам – тракторист. Влітку ще якась-ніяка робота для нього і його, зовсім убитого трактора, знаходиться, а взимку – зовсім туга. Навіть на Новий рік, і то грошей немає. Риболовля тільки й виручає, риби в річці – на всіх вистачає. Які вже там гості
У залі пролунав шум, дзвін. На кухню вибіг Захар, середній син: — Мамо, Слава ялинку впустив. — Та що ж ви такі бешкетники, – мати сплеснула руками. –
— Скоро знову почну підробляти, заспокойся. Як ти мене дістала з цими грошима! Приблизно за місяць чоловік порадував: вечорами і вихідними його не буде: «Ти ж сама хотіла, щоб я підробляв?» Запитання єхидне, я промовчала, лише працюй, рідний, набридло вже одну курку розтягувати на тиждень
Питання грошей у нашій молодій сім’ї стоїть гостро. Одружилися ми 6 років тому, і вже 4 роки як взяли в іпотеку однокімнатну квартиру. Точніше євродвокімнатну, кухня з вітальнею
Якщо Ірина чоловікові не довіряє, навіщо тоді така сім’я? – каже. – Дитина? А від дитини ніхто не збирається відмовлятися. Але… я сина ростила і жодного разу пальцем його не зачепила, словом не образила, а тут Ірина на нього так накинулася? Кошмар. Я в цю справу не полізу. Якщо син вважатиме за потрібне її пробачити, значить, так. Ні? І так можливо
“Раз вона мені не довіряє – говорити нема про що”. Заявив зять і грюкнув дверима, з’їхавши до мами. Біда в тому, що у них з дружиною з тижня

You cannot copy content of this page