Думаєш, ніхто не знає, що ти зустрічаєшся з двома чоловіками сусідок по під’їзду одночасно? Працювати не пробувала? Від сім’ї гроші відриваєш! — Взагалі-то Інна не була впевнена, що це не плітки
Інна не боялася таких панянок, як Юлія. Адже вона все життя пропрацювала в школі вчителькою фізкультури і була добре тренована. Навіть дещо із прийомів знала. Звісно, вік давався
Я собі шоколадку не можу дозволити! Тільки комусь! Спочатку дітям і йому, тепер ось онукові! Ну й батькам, звісно! А як інакше? Я ж тоді свиня невдячна виходжу, а не дочка, правда ж, мамо? — Ой, Томко, ну ти теж, влаштувала трагедію! Та пішла б на роботу і з’їла б нишком ту шоколадку
— Томо, ти що таке вигадала? Куди ти? — Мамо, тобі що? — Ось, здрастуйте, приїхали! Рідній матері грубіянити будемо? Давай, звісно, починай! — Ну, треба ж колись
— Який же я вам дід? Ви що це, донечки, татка рідного не впізнали? Катруня, Настуня, та я ж татко ваш, Семенюк Володимир Іванович, мамка ваша мене Володяшею кликала, хочеш, паспорт покажу? Настя злякано подивилася на чоловіка, потім на сестру. — Це ти — татко наш?
— Катю, хтось у двері дзвонить, подивися, може, Оленка зі школи вже прийшла? — гукнула Настя з кімнати до старшої сестри. У Насті з дитинства погано з ногами,
— Ти й з кондитеркою в мене не вірила, — махає зовиця на матір рукою. — А потім дуже навіть задоволена була. Ну і що, що моя справа другий рік ніяк «не вистрілить». Навіть якщо вона взагалі не приноситиме дохід, я не ображуся. Вона мені приносить радість
Якщо це був би перший крутий поворот, то ще можна було б якось зрозуміти. Ну, або поворот на краще, – каже Маргарита подрузі. – Але тепер зовиця просто
Ось я телефоную, а мама плаче, що хотіла кабачків, а ти вчора була, а купити забула
— Чесно кажучи, мене це вже дістало — сил немає. Я розумію, що мама вже у літах, що вона вередує, бо хворіє, але я не можу цілодобово нею
— Ну ти хоча б уяви, як жити, коли чоловіка не хочеш? Зовсім, до огиди. А я так і живу. Надія вважає, що не її вина, що любов пішла з їхнього із Сергієм шлюбу. Вона все та ж. А ось чоловік
На корпоративі в офісі познайомилися, я тоді працювала менеджеркою з продажів, — розповідає Надія історію свого шлюбу. — Чим зачепив? Тим, чого зараз і в згадці немає! Сергій
— Вона мене сварить, — поскаржився Вася. — І за те, що крихти гублю, коли їм. І за те, що роззуваюся й рукою тримаюся за стінку, каже, що я шпалери в передпокої забрудню. Багато дрібниць, за якими Наталя Степанівна зробила висновок: невістці дитина чоловіка заважає, вона до нього упереджена
Життя в родині — це, як виявилося, дуже складна річ. І часом найгірше стає, коли дорослі вирішують свої справи, а страждають від цього діти. Ось і Наталя Степанівна
Просто дивно, а куди я діваю те, що беру? Ось, наприклад, було 3 пляшки олії, а сьогодні 2. Куди я поділа цілу пляшку? — Не знаю. Ти думаєш, домовик поцупив? — Мені здається, ще трохи, і я в це повірю. — А про камери ти не думала? — запитала Оля. — Олю, це ж треба буде Славці все пояснювати. Та й страшно мені. Раптом камера зніме щось таке
— Ти що, записуєш покупки? — Оля з цікавістю подивилася на подругу. — Так, почала ось… — Іра, не відриваючись, переписувала в невеличкий зошит щось із чека. —
— Ти, Семидубова, бридка, брудна і мерзенна, ти погані справи робиш, — сказала Світланка. — Фу такою бути, нам вчителька про тебе все розповіла, ти пропаща, ти… ти… — і Світланка, не впоравшись із почуттям огиди, розплакалася. Любочка нічого не розуміла, стояла і кліпала очима, в цей момент у кабінет увірвався дуже сердитий тато
— Ну хоч недовго мучилася, сердешна, — хитають головами бабусі, що прийшли без запрошення. По такому поводу запрошення не потрібні. Бабусі все самі зроблять, і обмиють, і перевдягнуть,
Розкішний банкетний зал уже був заповнений гостями. Пані у вечірніх сукнях, чоловіки в строгих костюмах, вправні та послужливі офіціантки з тацями. Дзвін келихів, сміх, настрій на висоті. Влада стояла в куточку. Хустку, приготовану за циганським рецептом, вона стискала в руці
— Поворожиш мені? Я тобі ручку позолочу, — Влада розірвала звичний для всіх шаблон. Стара ворожка здивовано втупилася на жінку. І перехожі, витріщивши очі, усміхалися, крутили пальцем біля

You cannot copy content of this page