Автор: Selena
— Я до неї більше не піду, — сказав Сашко, впустивши рюкзак біля порога і примостившись поруч прямо на підлозі. Величезні кросівки з яскравими шнурками (Господи, коли він
Про те, що бабусю переселили, Віка дізналася від сусідки. Вона, як і зазвичай, приїхала провідати стареньку на іменини: купила її улюблений бісквітний торт і пакунок стиглих слив —
— Ну, чого ти плачеш? — сусідка по палаті лагідно погладила її по голові. — Другий день уже в нас, і все сльози ллєш. Тебе як звати? —
— Мамо, ну де ми стільки візьмемо? У нас просто немає таких грошей! — Як це немає? Ви ж на власну квартиру збирали, я точно знаю. — Збирали,
За вікном промайнула зграйка галок, і на коротку мить Ганна завмерла, проводжаючи їх поглядом. Колись і вона так літала — легка, незалежна, впевнена у завтрашньому дні. Була успішною
— Мамусю, мене у відрядження відправляють на два місяці. Залишишся з Олежком? — голос доньки здався Ірині Миколаївні аж занадто тривожним. — Звісно, залишуся, — відповіла вона. —
— Валеро, нашому синові потрібен новий телефон і кросівки, — за вечерею повідомила Тамара. — Картопелька вдалася на славу, — всміхнувся Валерій Іванович. — А поклади-но мені ще
— Мама в лікарні, — злякано видихнув Вова, поклавши слухавку. — Лікар дзвонив. Схоже, мама навіть сама набрати мене не змогла… — Що сталося? — тут же перепитала
Вийшла Вікторія заміж за Антона, і здавалося — ось воно, щастя. Вона понад усе любила ті тихі вечори після роботи: коли можна спокійно випити чаю з лимоном, загорнутися
Марина одразу відчула: не припала вона до душі його батькам. Та й як вона могла сподобатися — сирота, живе в гуртожитку, вчиться на медсестру, за душею ні копійки,