Кухня в Марини була саме такою, про яку мріє кожна жінка після тридцяти: простора, чиста, блищить плитка, на столі — охайна скатертина, іжа в холодильнику — така, що не соромно подати навіть свекрусі. Хоча, звісно, Тетяні Петрівні хоч на золотій тарілці подавай — однаково знайде, де в тебе «брудно» і «не по-людськи»
Кухня в Марини була саме такою, про яку мріє кожна жінка після тридцяти: простора, чиста, блищить плитка, на столі — охайна скатертина, іжа в холодильнику — така, що
– Угомони вже свою доньку! – Галина Миколаївна штовхнула сина у спину. – Чого стоїш, наче води в рот набрав?! Не вистачало, щоб вона нам ще й свято зіпсувала! Дарма я це взагалі затіяла. Боялася, що твоя дружина влаштує скандал, а треба було боятися за онучку. Вона вся в матір удалася
Ганна була заміжня за Ігорем близько десяти років. Однак останні сім років стосунки зовицею Євгенією ніяк не складалися. Молоді жінки не могли знайти спільної мови, і кожна зустріч
– Базікаєш та каву п’єш цілий день! Думаєш, якщо на три копійки більше Вадика отримуєш, то вже королева? – припечатує мене поглядом, сповненим обурення. – Досить тобі відлинювати. Час уже братися за розум. Оформити стосунки з Вадимом, дитину завести
– Ти мусиш продати свою квартиру, Люсю! – діловито заявила свекруха, щойно я, захекана, вибігла до неї з прохідної. – Що сталося? Щось із Вадимом? – охаю від
— Я не мріяла, щоб твоя гуляща донька моєму синові дитину невідомо від кого на шию повісила, — різко відповіла Лідія. — І твою розпусницю невісткою я вважати не збираюся. Родичками будемо? Дзуськи. Так, я в курсі, як ти мого сина своїй доньці підсовувала
Лідія Іванівна розсварилася з найкращою подругою. Причина — діти. І ні, діти у них уже не малі: синові Лідії Іванівни 32 роки, доньці подруги — майже 30. —
«Зять — чужий, а квартиранти — рідні?» Як материна жадібність коштувала їй сім’ї
— Мамо, а як так виходить? Зять — для тебе чужа людина, з якою ти не хотіла жити в одній квартирі, а квартиранти — рідні, чи що? —
Погріб заставили соліннями й закрутками мало не під стелю. Притягли з десяток мішків із картоплею, капустою, морквою та буряком. — Якщо ще треба буде, то ти заходь по-сусідськи! — говорили через одного, і кожен пропонував допомогу
— А що я такого зробив? — Ти ще питаєш? Ти при своєму глузді? — Віко, вгамуйся! — Андрій пішов у наступ. — Ти горлала голосніше за всіх,
— А мій імідж ходити в дірявому взутті? — Люда просто сказилася. — Ну адже в чомусь ти дійшла до пункту видачі, не влаштовуй драму, га! — скривився чоловік. — Людо, я зараз один заробляю, а завдяки вкладенням, зможу заробляти ще більше. Я не маю права подумати про себе чи що?
— У нього одна відповідь: йому було треба, — ображена Людмила. — А те, що треба мені, дітям — пустий звук. Ні, він, звичайно, і раніше міг так
— Я вас упізнала! Ви ж мої батьки, так? Ви ж мене шукали? Так? А я ось! Я вас перша побачила і побігла! Ходімо швидше додому, я вас давно чекаю! Ми стояли, як укопані, не в силах поворухнутися. А дівчинка торохтіла: — Я знала, що ви мене знайдете! А мені ніхто не вірив. Усі казали, що я брехуха, і в мене немає мами й тата. А ви є
— Катрусю, — промовив він проникливим голосом, заглядаючи мені у вічі, — вибач, не міг я пройти повз цього кошеняти. Він так жалібно нявчав, що я сам мало
— А які ревнощі, якщо мені на нервах грають і гратимуть? — впирається Тетяна. — Ти забув, через що ми пройшли з тобою, коли цю дитину планували? — Вона на нервах у тебе грає, тому що ти ведешся на її провокації. Перестань реагувати, вона й відчепиться від тебе, — вважає чоловік. — Усі твої проблеми — у твоїй голові й тільки в ній
— Я просто не зможу там жити, от і все. І нерви мені ані зараз, ані потім, тріпати ні до чого. Тільки, здається, чоловік та його мама цього
— Можна подумати, що в тебе (до тестя майбутнього він звернувся на «ти») одразу все було! Ха! Знаємо ми, як ви дорогу собі в 90-ті пробивали. Ага. Освітою. І взагалі, а давайте я буду сам вирішувати, де мені працювати й на що жити, гаразд? Я дорослий мужик, між іншим
— А ми б допомагали, якби зять до нас інакше ставився, — каже подрузі Ірина Павлівна. — Можливість є. І так, якщо донька залишиться сама, без чоловіка, то

You cannot copy content of this page