Автор: Selena

— Вітю, я, звичайно, не можу вирішувати за вас, але ви певні, що в такому віці варто наважуватися на дитину? — запитала Ганна Костянтинівна сина. Її невістці нещодавно

— Та чоловікові ж цього мало, — роздратовано говорить молода жінка. — Він вимагає, щоб у нас були повноцінні родинні стосунки. Щоб ми на дачу до них усі

— Та ти що — там же так гарно! Чисте повітря, ліс, річка! — Тетяна із захватом дивилася на чоловіка. — Я, взагалі-то, Тетянко, міська людина! І зовсім

У свекрухи Ніни двоє дітей: її чоловік і його сестра від різних батьків. Батьки в обох випадках участі у вихованні своїх нащадків не брали аніскільки. Та й мати,

— Мамо, ну хоч сотню дай, бо до ранку не доживу, — Михайло перегородив неньці дорогу до вбиральні. — Де ж я тобі візьму? — обурилася Алла Дмитрівна.

Було це давненько. Автобус виїжджав рівно о сьомій. Байдуже, зима чи літо, дощ чи заметіль — водій Макар заводив двигун, хрумтів булкою з повидлом, клав поруч із собою

— Я, знаєш, ніколи не думала, що доведеться когось із кимось зводити, — ділиться Лариса з подругою, перебираючи в руках чашку кави. — Мені самій не до душі,

Кухня в Марини була саме такою, про яку мріє кожна жінка після тридцяти: простора, чиста, блищить плитка, на столі — охайна скатертина, іжа в холодильнику — така, що

Ганна була заміжня за Ігорем близько десяти років. Однак останні сім років стосунки зовицею Євгенією ніяк не складалися. Молоді жінки не могли знайти спільної мови, і кожна зустріч

– Ти мусиш продати свою квартиру, Люсю! – діловито заявила свекруха, щойно я, захекана, вибігла до неї з прохідної. – Що сталося? Щось із Вадимом? – охаю від