Хочу поділитись частиною свого життя. Із чоловіком живемо п’ятий рік. У мене не стало бабусі, продали квартиру, так вийшло, що жили поки що тільки його квартирі, з його бабусею. Спочатку я душі не чула в бабусі чоловіка, вона навіть на якийсь час замінила мені мою бабусю, були як подружки. Поступово почалося життя змінюватися, народила дитину пів року тому та почалися проблеми.
Вона почала настільки дратувати, просто немає сил. Шум з 6 ранку, мікрохвильова пічка гуде, прання з самого ранку, коли всі сплять, поки спить дитина починається миття посуду, миття підлог, ніби спеціально шумить, щоб прокинулися, коли дитина не спить ніхто нічого не робить.
Почала складатися така думка, ніби спеціально це робиться, вона навіть палить у кімнаті, дим на всю квартиру, любить занапастити, все треба знати куди йдеш і т.д.
Розумію, що не можна так, таки літня, але вже немає сил. Не хочеться приходити додому, зайвий раз виходити з кімнати і взагалі не бачитися, але подітися поки що нікуди, тому доводиться терпіти це все. Як бути? Допоможіть порадою.
Той лютневий вечір починався цілком буденно. За вікном лютувала хуртовина, безжально замітаючи снігом втомлене місто,…
Три роки мого життя просто випали в чорну діру. Три роки я була безкоштовною, безвідмовною…
Надія розливала по глибоких тарілках густий, ще з обіду настояний борщ. Аромат на кухні стояв…
— А ти не боїшся отак відразу на мужика насідати? Сполохаєш же, втече від тебе…
Ганна втомлено опустилася на стілець, обхопивши долонями чашку з гарячим чаєм. За вікном мрячив холодний…
— Мамо, усього пару-трійку років, — просив Арсеній. — Ні! — Ну чому?! — Та…