Хочу поділитись частиною свого життя. Із чоловіком живемо п’ятий рік. У мене не стало бабусі, продали квартиру, так вийшло, що жили поки що тільки його квартирі, з його бабусею. Спочатку я душі не чула в бабусі чоловіка, вона навіть на якийсь час замінила мені мою бабусю, були як подружки. Поступово почалося життя змінюватися, народила дитину пів року тому та почалися проблеми.
Вона почала настільки дратувати, просто немає сил. Шум з 6 ранку, мікрохвильова пічка гуде, прання з самого ранку, коли всі сплять, поки спить дитина починається миття посуду, миття підлог, ніби спеціально шумить, щоб прокинулися, коли дитина не спить ніхто нічого не робить.
Почала складатися така думка, ніби спеціально це робиться, вона навіть палить у кімнаті, дим на всю квартиру, любить занапастити, все треба знати куди йдеш і т.д.
Розумію, що не можна так, таки літня, але вже немає сил. Не хочеться приходити додому, зайвий раз виходити з кімнати і взагалі не бачитися, але подітися поки що нікуди, тому доводиться терпіти це все. Як бути? Допоможіть порадою.
Валентина Василівна Ткачук мешкала на другому поверсі звичайної старої п’ятиповерхівки. Знаєте, з тих затишних будинків,…
На кухні в Оксани вирувало життя. У духовці саме підрум’янювалася домашня піца, щедро посипана тягучим…
Я стою в темному коридорі власної квартири, боязко прислухаючись до звуків. З нашої кухні знову…
Знаєте, що найстрашніше в невеликих містах? Те, що твоє особисте горе рано чи пізно стає…
Оленка поверталася додому з поліклініки, і на душі в неї шкребли коти. Здавалося б, ну…
Знаєте, це таке дивне відчуття — у свої п’ятдесят з хвостиком по-доброму позаздрити власній майбутній…