Батько і мама запропонували допомагати мені з дитиною, живемо ми разом за містом у приватному будинку, домовилися, що після роботи батьки йдуть на свою половину будинку, а ми займаємось дитиною та відпочиваємо

Батьки нас із сестрою майже не виховували, вони були зайняті кар’єрою. З нами жила бабуся, їй ми й завдячуємо всім.

І ось я вже сама мати трирічного сина. Батько і мама запропонували допомагати мені з дитиною.

Живемо ми разом за містом у приватному будинку. Домовилися, що після роботи батьки йдуть на свою половину будинку, а ми займаємось дитиною та відпочиваємо.

Спочатку так і було, але потім мама почала вважати себе господинею і почала всюди втручатися. Постійно командує, каже, чим я маю годувати дитину, у що одягати, куди з нею піти погуляти.

Мого чоловіка це дуже дратує, як і мене. Син похвалився, що їв з нами в кафе морозиво, ми наслухалися від мами, як це шкідливо для дитини.

Таке враження, що це її дитина, а не наша. Сваритися не хочеться, все-таки мати дуде любить онука. Але я не можу припустити, щоб бабуся була для нього на першому місці.

Мама не хоче нічого чути, навіть батько вже робив їй зауваження, що вона надто багато часу проводить у нас, а не вдома. Як сказати, щоб не образити маму?

Інакше буде конфлікт із чоловіком, він вже постійно про це каже.

Я не хочу сваритися з батьками, але так продовжуватися більше не може. Що можна зробити в цій ситуації?