Хочу жити разом із коханою людиною, але немає можливості. Мені 19 років, мешкаю з батьками. Є чоловік з яким ми разом близько 5 років. Вирішили розписатися наступного року.
Справа в тому, що ми разом не живемо. По суті, можна сказати, жити можливість є поки що лише з його батьками, через якийсь час (десь рік) вони з’їдуть (є куди). З моїми батьками вдома мені дуже погано, завжди немає настрою, часто плачу.
Хочу жити саме з чоловіком, прокидатися і засипати з ним. У його будинку я завжди маю настрій, бажання щось робити, кудись ходити. Я навчаюсь останній рік. Він працює, йому 24 роки. Коли він ходить на роботу (не основну), мені дуже без нього погано, хочеться завжди бути поряд. Можливо це через нудьгу.
Може, дасте якусь пораду? Я навіть не знаю, що й зробити. Його батьки наполягають розписатися не наступного року, а десь за рік. Кажуть потім якраз вони переїдуть, ми житимемо і так далі. Але я не можу чекати, я втомилася бути у підвішеному стані, втомилася плакати.
З моїми батьками стосунки хороші, але вони практично нічого і не знають про моє життя, я нічого не розповідаю та бажання ділитися нема. Не знаю що робити.
— Леро, а це ще що за фокуси? — Ганна Дмитрівна здивовано підняла брови, роздивляючись…
Він сказав: «Я ненадовго». І поцілував дружину в щоку так буденно, ніби пів години в…
— Я просто в голові не вкладу, як ти з ним досі живеш. І, головне,…
— Мамо, Богдан з нами їхати не хоче. На кухні пахло печеною картопелько з свіжим…
У тісній кімнатці пахло теплим молоком і дитячою присипкою, але з коридору все одно тягнуло…
— Павле! Ану виходь, паразите! Я знаю, що ти в неї! Виходь, кому кажу, бо…