Хочу жити разом із коханою людиною, але немає можливості. Мені 19 років, мешкаю з батьками. Є чоловік з яким ми разом близько 5 років. Вирішили розписатися наступного року.
Справа в тому, що ми разом не живемо. По суті, можна сказати, жити можливість є поки що лише з його батьками, через якийсь час (десь рік) вони з’їдуть (є куди). З моїми батьками вдома мені дуже погано, завжди немає настрою, часто плачу.
Хочу жити саме з чоловіком, прокидатися і засипати з ним. У його будинку я завжди маю настрій, бажання щось робити, кудись ходити. Я навчаюсь останній рік. Він працює, йому 24 роки. Коли він ходить на роботу (не основну), мені дуже без нього погано, хочеться завжди бути поряд. Можливо це через нудьгу.
Може, дасте якусь пораду? Я навіть не знаю, що й зробити. Його батьки наполягають розписатися не наступного року, а десь за рік. Кажуть потім якраз вони переїдуть, ми житимемо і так далі. Але я не можу чекати, я втомилася бути у підвішеному стані, втомилася плакати.
З моїми батьками стосунки хороші, але вони практично нічого і не знають про моє життя, я нічого не розповідаю та бажання ділитися нема. Не знаю що робити.
Ніні Іванівні вже перевалило за вісімдесят. Мешкала вона в невеликому селищі, яке, щиро кажучи, більше…
Паркан сусіда Юхима я бачила зі свого кухонного вікна щоранісінько. Ох і гарний же був…
Марія глибоко зітхнула. За вікном шумів звичний весняний Київ, а в її просторій трикімнатній квартирі,…
За сімейною вечерею Тетяна нерішуче відклала виделку. Її очі зрадливо заблищали від непроханих сліз: —…
Пані Людмила завжди вміла зліпити свято буквально з нічого. Цей хист жив у ній ще…
Аліна забігла до супермаркету вже пізно ввечері, повертаючись із роботи. Хотіла взяти лише пакет молока,…