Пішла з Ігорем купувати рушники в квартиру, я тепер знаю, що свекруха винна у тому, що в мене такий чоловік

До знайомства зі мною чоловік жив із батьками. Зарплата у нього нормальна, тому йому вистачало на себе. Він раз на три роки міняв мобільний телефон, любить лише брендові речі, а ще у ресторані посидіти з друзями. Тому я не переживала, що він не зможе утримувати сім’ю.

Я перед весіллям поставила умову — жити окремо та збирати на свою квартиру. Бачачи його добре одягненим, з машиною і на подарунки не скупим, я вирішила, що має накопичення. Плюс мої і можна буде робити перший внесок.

Але як я помилилася! Чоловік давав батькам на комуналку, іноді купував їжу, а решту витрачав він. Жив він на всьому готовому, не вникаючи в жодні побутові проблеми та витрати. А тут раптом виявилося, що треба багато купувати у свою квартиру.

У магазині він нив, що я надто захопилася покупками. А я просто вибирала побутову хімію, тарілки, чашки та все інше для кухні. Нам були потрібні і постільна білизна з рушниками, і засоби для ванної. Не перераховуватиму все, хто заселявся в квартиру, де тільки меблі господарів, той знає, скільки ще потрібно витратити на облаштування.

Я вже не говорю про порожній холодильник. Це він у мами відкривав його та брав усе готове, а тут їжу треба купити самому та витратити гроші. Перша сварка виникла через гроші. Чоловік обурювався, що багато коштів йде, і він не встигає заробляти.

Тоді я запропонувала скластися і брати ці гроші тільки на покупки, кожен витрачає на себе свої. Навіть дозволила самому розпоряджатися ними, приносити їжу, яку хоче. Грошей вистачило рівно на тиждень. І це у нас ще нема дитини!

Я вважаю, що у всьому винна свекруха. Вона виростила непристосовану до життя людину. Йому не 18 років, а 31 уже. Який із нього вийде батько! Я вже не кажу, що прибиранням він категорично відмовився. Я шкодую, що одразу розписалася. Тепер підтримую тих, хто вирішив пожити громадянським шлюбом хоча б кілька років. Тільки в побуті можна впізнати людину.