Дуже особиста тема і потрібна, просто порада, погляд з боку. Нещодавно я дізналася, що батьки мого чоловіка обдурили його зі спадщиною. А саме: його бабуся залишила йому, своєму онуку, за заповітом дещо, проте батьки чоловіка приховали від нього наявність заповіту і вдали, що успадкування буде за законом.
Оскільки онуки до успадкування закликаються лише за батьками, то чоловік жодних заходів щодо отримання спадщини не вживав, вважаючи, що по закону не спадкоємець. Живемо ми дуже далеко, тож перевірити слова батьків можливості не мали, та й на думку не спадало, відверто кажучи.
Немає заповіту і ні, невже вони свою дитину обдурять? Обдурили.
В очі брехали, щоби не ділитися. Я випадково дізналася про обман і не уявляю, що мені робити.
По-перше, чи розповісти чоловікові? Йому буде боляче і соромно, хіба він це заслужив?
А з іншого боку, якщо він не знає, значить, так само довірятиме своїм батькам як раніше, а це несправедливо, як мені здається. Адже вони безсовісні та жадібні люди, хіба ні?
По-друге, чи сказати свекрам, що я їх розкусила? Хочеться сказати, аж зуби зводить як хочеться, особливо коли свекруха розпинається Скайпом як вона про сина турбується — просто сил немає посміхатися.
Але чи не втрачу я перевагу: адже вони думають, що я їм вірю, це може бути корисним у майбутньому як залізний аргумент у будь-якій суперечці. І боюся знову ж таки, що чоловік дізнається.
Свекри з їхньою совістю та життєвими принципами мене мало цікавлять, але що мені робити з чоловіком? Приховувати?
Поділитися мені таким знанням зовсім нема з ким, як ви розумієте, не така це тема, щоб з подружкою обговорювати, та й з батьками своїми теж. Чим більше людей дізнається, тим вища ймовірність, що все розкриється в невідповідний момент.
Що порадите? Бабуся так хотіла, щоб її дача залишилася онуку (моєму чоловіку), проте свекри вже мають на неї плани.
Як я дізналася? Просто побачила оголошення про продаж того будинку. А в контактах оголошення вказан мій свекр.
Кухонний годинник невблаганно відраховував хвилини, а в сусідній кімнаті тихо сопів дворічний Юрчик. Мар’яна обхопила…
— Залиш на денці... — темний силует виринув поруч якось раптово. Руслан здригнувся від несподіванки.…
На нашій старенькій кухні пахло м’ятою та свіжим пирогом, але розмова клеїлася важко. Я дивилася…
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…
— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…