Хочу не так розповісти свою життєву історію, як запитати поради у сторонніх спостерігачів. Моїй дитині 8 років.
Жила з цивільним чоловіком 7 років, він пішов, коли доньці було 5 років («зустрів своє кохання»). Жили ми спочатку на орендованій квартирі, за час спільного проживання придбали спочатку кімнату в комунальній квартирі (оскільки не було грошей на цілу квартиру), стали її здавати.
Потім у цій же комунальній квартирі придбали ще одну кімнату (хотіли поступово викупити всю квартиру, але не вдалося, з останньою кімнатою вийшла невелика проблема). В одній із цих кімнат прописалася я, цивільний чоловік та дитина.
Потім влізли в покупку квартири в будинку, що будується, гроші віддавали частинами (розстрочка). Весь цей час я працювала, на мої гроші жили, харчувалися, а він розвивався, бізнес тощо.
Загалом, тільки-но зітхнули, у нього пішли справи в гору, як він «зустрічає кохання». Зібрав чемодан і залишив нас із донькою у тій орендованій квартирі, в якій жили ми всі разом протягом 7 років.
Кімнати здаються, туди не переїхати, та й район інший, доведеться міняти садок, далеко від моєї роботи. Я попросила його оформити договір дарчої однієї з кімнат на дитину, але він відмовився.
За орендовану квартиру ні копійкою не допомагав. Через рік здався будинок, у якому ми купували квартиру, він переїхав з новою сім’єю (він, вона, її дитина).
Загалом, виходить, що я займалася благодійністю для нього і для його жінки. Незабаром я вийшла заміж.
Начебто ніхто нікого не чіпає і тут дзвінок за 3 роки: виписуй дитину з кімнати, я її продаю, мені потрібні гроші. Я питаю: куди виписувати?
Відповідь: до чоловіка … Чоловік не проти, сам пропонував доньку прописати в нього, але я принципово не хотіла, оскільки її рідний батько залишив нас без житла.
А ви кажете цивільні шлюби… Я шокована такими «батьками». При цьому він кричить, що любить доньку, бачить її щовихідних.
Дивна така любов, на мою думку.
Питання: виписати дитину, щоб не принижуватися чи відстоювати інтереси дитини, ні в якому разі не виписувати? Сама я не можу зважитися на жодний з цих варіантів.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…