Мені 30 років, чоловікові 40, разом ми вже 11 років, а у шлюбі 8 років. Ми дуже довго зустрічалися з ним, я була ще зовсім дівчиськом, а доглядав він красиво – квіти, подарунки. Сам зробив пропозицію.
Все було добре, але через півтора роки шлюбу, я дізналася від своєї кращої подруги, що він приставав до неї, хоча між ними нічого і не було, але він уже якось навіть роздягатися став, не знаю вже, бреше вона чи ні.
Далі у нас з ним сталася історія, що його посадили на два роки, я стала на його місце, працювала як проклята, спала по 4 години, найняла найкращих адвокатів, витягла його, купила йому квартиру, бо до міста він заїхати не може.
Бізнес той, який він мені залишив, я не лише не втратила, а й розвивала його роботу далі. Після того, як він вийшов у нас з’явився син, але довелося жити на два міста і півтора роки жили одне від одного окремо.
Все начебто було добре, але через два роки я дізналася, що чекаю другу дитину, він мене з дитиною відправив жити до моєї мами, сказавши, що робитиме ремонт, і робив його 6 місяців аж до появи другої дитини.
Після появи другого сина він став зовсім іншою людиною, той бізнес, яким керувала, він забрав, бо був засновником. Те, що він мені зраджує я і не сумніваюся, але це не доведено, він каже, що я дурепа і сама собі все передумала.
Не можу ніяк упоратися з його зрадою, не можу повірити, що він міг так зі мною вчинити, а головне, за що?
Я стільки для нього зробила, а він зрадив мене. Не знаю, що робити, маю двох маленьких дітей, які дуже люблять батька.
Сергій переступив поріг, старанно роблячи вигляд, що абсолютно тверезий. Але ж хіба жінку, з якою…
«Ну що, Петрівно, здала свою трудову вахту? Хата вже порожня?» — голос моєї двоюрідної сестри…
— Твого Діму бачила. Постарів, з паличкою шкандибає, як дід старий. І уявляєш — у…
— Іринці треба допомогти, — безапеляційно заявила мама. — І не треба тут ображатися, все…
Надія важко опустилася на стілець і нервово провела долонею по обличчю. На плиті тихенько посвистував…
Ліс насувався звідусіль — сирий, темний, глухий. Під ногами м’яко й моторошно пружинило торішнє листя,…