Через півроку після знайомства, хлопець запропонував жити разом, але винаймати квартиру не погодився, сказавши, що в нього велика квартира і місця нам вистачить.
Я одразу відмовилася. Не хотілося жити разом з його батьками, особливо з мамою, яка за першого знайомства мені відразу не сподобалася.
Мені здалося, що й від мене вона не в захваті. Але Борис переконав мене, що все буде добре, що ми матимемо окрему кімнату, і до нас ніхто не втручатиметься.
Спершу так і було, але не довго. Мама Бориса постійно всім була незадоволена, робила зауваження, все після мене переробляла, а одного разу навіть сказала: де ти виросла, і хто тебе так вчив прибирати?
Вона це спеціально завжди казала при синові, щоб він знав, кого привів у будинок, і потай сподівалася, що він передумає на мені одружитися. Хоча весілля ми не планували, вирішили пожити років зо два, щоб зрозуміти, хочемо ми створювати сім’ю чи ні.
Мати Бориса звикла у всьому його контролювати, а він не заперечує, звик уже, а от я так не можу. Я з багатодітної родини, і оскільки після мене було ще двоє молодших братів, то я рано навчилася не лише обслуговувати себе, а й допомагати мамі, стежити за молодшими дітьми.
Я вмію і готувати, і в’язати, але все, що я не роблю, майбутня свекруха не схвалює. Але мені прикро, що Борис у всьому її підтримує, і навпаки, ще й мені дорікає, що я без поваги ставлюся до його мами, яка мені тільки добра бажає.
Я все більше розумію, що зробила помилку, погодившись жити в них, і тепер не знаю, що робити. Тим більше, що Борис, раніше такий уважний, дуже змінився, вечорами після роботи сидить за комп’ютером, і крім комп’ютерних ігор, його нічого не цікавить.
Я поки що не можу піти, бо мені навіть жити ніде, тих грошей, що я заробляю, ледве вистачає прожити, а платити за квартиру не зможу. Батьки кажуть, щоб я їхала назад додому, але там містечко маленьке і навряд чи я взагалі знайду роботу.
Зараз намагаюся знайти іншу роботу, з більшою зарплатою, але так як у мене ще не достатньо досвіду, скрізь відмовляють. Про це нікому поки не говорю, навіть Борису, але розумію, що заміж за нього я вже не хочу.
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…