Вирішила написати сюди тому, що турбуюся за брата, а втручатися в його життя не можу. Мені 33 роки, братові 30 років. Незабаром у нього весілля, але мені і мамі від цього не радісно. З дитинства ми звикли жити скромно, тільки все необхідне, без шику та зайвої показухи.
Якось і з чоловіком у нас збіглися інтереси, навіть незважаючи на непогані доходи, ми не вихваляємось і нічого нікому не доводимо. Так ось, мій брат оголосив, що в нього скоро буде весілля. Він працює і живе за кордоном, робота, пов’язана з промисловим альпінізмом, небезпечна та потребує великої зосередженості.
Житла у цій країні у нього з дівчиною немає, вона працює вихователем у дитячому садку. Ми зраділи цій новині, допоки не почалася підготовка до весілля. Чи то в дівчини, чи то в її батьків геть зірвало дах від майбутньої події, та ще й брат сказав їй, що вона може організовувати таке весілля, яке захоче, зараз він уже з цього приводу дуже засмучується, але слово дав, назад не забереш.
Найкрутіший ресторан у рідному місті, найдорожчий фотограф, найкрутіший декоратор. Все оплачує брат, працює по 16 годин на добу 6, а то й 7 днів на тиждень, а від озвучених сум і в мене, і в мами вже нервовий сміх, а її батьки вважають, що потрібно найдорожче, хоча самі живуть дуже скромно.
І тут мені стає шкода брата, думаю, а чи правильний він вибір зробив, чи тільки я ціную працю чоловіка, хоча заробляє він у кілька разів більше за брата і робота у нього не така небезпечна. Я б ніколи не дозволила коханому так важко працювати заради свята, яке не варте викинутих грошей.
Краще купити авто, відпочити чи відкласти гроші на покупку власного житла. Турбуюся за брата, хочеться, щоб у нього все було добре. Пишу на сайт, тому що захотілося вимовитись.
Двадцять років тому, коли над селом Спасівка стояла густа серпнева спека, а повітря густо пахло…
— Ганнусю... а чого це в тебе чоловік такий похмурий? — ледь чутно спитала я,…
Якось зібралися ми з коліжанками дитинства — давнім дівочим товариством, четверо нас. Усі вже на…
Ганнуся замолоду була такою, що хоч з лиця воду пий. Висока, ставна, коса русява аж…
— Мамо, ну ти що, справді не розумієш? Не можу я в такому вигляді на…
Мені 60 років. І я вперше за багато літ зважилася кудись поїхати не у справах,…