Моя зрада сталася, коли ми з чоловіком ще зустрічалися. Ми з ним сильно посварилися і я, образившись, пішла з подругами на концерт. Крім подруг, там ще були і хлопці. Після концерту ми гуляли набережною. Пили напої і в результаті я прокинулася вранці в ліжку з іншою зовсім незнайомою мені людиною.
З майбутнім чоловіком на той момент розійшлися, і я насамкінець йому все розповіла. Не знаю, як він усе пережив. Через пів року ми з ним зійшлися знову. Обидва багато проаналізували і зрозуміли, що любимо одне одного. Далі були ще рік зустрічей та диких ревнощів. Образи з боку чоловіка, а після шлюбу, як мені завжди здавалося, щасливе сімейне життя.
У нас троє дітей, шлюб був міцним і люблячим, я завжди так думала. Але, мабуть, не все було гладко. Буквально наприкінці минулого року у нас відбувся величезний конфлікт, і чоловік вчинив так само, як і я 15 років тому. Він просто пішов, грюкнувши дверима і відірвався на повну з іншою.
Вона колега із роботи. У неї шлюб розвалюється її чоловік іде до іншої. І ось мій чоловік два дні жив із нею і практично не вилазив із її ліжка. Розкрилося все безглуздо. Він повернувся в сім’ю, але відразу ж заявив, що винним себе не відчуває, пробачення не збирається просити і ще сказав, що тепер ми квити. Мою зраду він так і не пробачив і не забув.
Нині ми живемо разом, але стосунки зіпсувалися. У чоловіка до мене якась неприязнь. Винен він, але з усього його виду видно, що він винною вважає мене і йому зі мною, м’яко кажучи, незатишно і неприємно. Я не можу зрозуміти всього, що відбувається, 15 років все було добре і здорово, а тепер раптом згадав мою зраду, виправдався нею і верне обличчя від мене.
Що тепер робити з усім цим, я не знаю. Мені теж він неприємний після іншої, але я розумію, що в цьому справді є і моя вина. Я намагаюся працювати над собою, над нашими стосунками. Я багато чого усвідомила, але він навіть не намагається щось змінити. Чи є сенс намагатися щось виправити, чи це вже кінець?
— Ану посунься, Петровичу! Габарити в тебе, прямо як у моєї Галі! Добре тебе годують,…
— Тітка Валя була найстаршою з п’ятьох дітей, і це, мабуть, визначило всю її долю,…
Свекруха закочує очі так драматично, ніби грає головну роль на сцені театру, і, сьорбнувши чаю,…
Він прокинувся від важкого, глухого кашлю, який роздирав груди. Хвилин п’ять просто лежав, дивлячись у…
Маруся затулила обличчя долонями і розридалася — голосно, по-дитячому, згинаючись навпіл від кричущої несправедливості та…
— Я взагалі не розумію... От чесно, мені ніколи не стати такою свекрухою! У мене…