Був мій день народження, нічого особливого, у гості прийшли мої улюблені подружки, які нескінченно сміються і готові веселитися, танцювати та випивати, того дня я мала дуже непоганий настрій якраз такий, як треба, святковий, я теж була не проти повеселитися і добре провести час, але все огидно зіпсував один мій родич, який прийшов трохи згодом, ніж подруги

Був мій день народження. Нічого особливого. У гості прийшли мої улюблені подружки, які нескінченно сміються і готові веселитися, танцювати та випивати. Того дня я мала дуже непоганий настрій якраз такий, як треба, святковий. Я теж була не проти повеселитися і добре провести час.

Але все огидно зіпсував один мій родич, який прийшов трохи згодом, ніж подруги. Прийшов він не один, а зі своєю громадянською дружиною. Вони довго роздягалися в коридорі, зайшли до зали, широко посміхалися. Дружина родича зачитала мені гарну вітальну промову, потім зі словами «ти любиш таке» радісно вручила мені не надто новий з кінчиками, що потріпалися, злегка пожовклий і місцями добре подряпаний альбом для фотографій.

Я мало не відкрила рота з подиву. Яке я люблю? Старе та пошарпане? Скільки живу на білому світі – ніколи в житті мені не дарували щось до мене користоване та не зовсім нове. Навіть не передати словами, які у мене всередині вирували емоції!

Я чемно подякувала за подарунок і поклала цю гидоту подалі від своїх очей. Запросила гостей, що знову прибули, сісти за стіл. Все б нічого, пий, співай та веселись, але настрій був безповоротно зіпсований. Які тут веселощі? Мене переповнювало почуття гніву та злості впереміш з ненавистю.

Мені хотілося повернути їм цей альбом зі словами: «Користуйтесь самі вашим пошарпаним альбомом. Заберіть вашу старість!». Але я так, звичайно, не зробила через своє виховання.

Три дні мене мучила думка про цей жахливий подарунок. На тлі переживань у мене навіть, пам’ятаю, піднявся тиск. Обговорила, ясна річ, це з подругами. Я завжди так роблю. Вони порадили мені не ображатися і просто викинути цю подію з голови. Не варто так переживати через якийсь альбом.

І викидати не варто, у господарстві все знадобиться. Зрештою я так і зробила. Цей альбомчик досі лежить у мене в тумбочці. Але згодом він перестав викликати у мене негативні емоції. Просто альбом для фото і лише.

Цей подарунок свого часу дав мені зрозуміти, яке ставлення до мене у людей, які подарували мені цю річ. Я зробила відповідні висновки і почала все менше і менше спілкуватися з ними. А потім зовсім перестала. Ось так, начебто, звичайна річ може фатально вплинути на відносини між людьми.