Життєві історії

— Вчитися треба, Оленко. Будемо розумні — ніколи не доведеться просити шматка хліба. Мала ще мало що розуміла, але дивилася на брата як на божество

Глухий, важкий гуркіт розривав нічну тишу старого під’їзду так, що аж шибки дрижали на поверхах. — Галько! Відчиняй, кому кажу?!…

3 тижні ago

— Яка гостроязика стала, ти диви! — Стала, — спокійно кивнула вона. — А от тобі, схоже, скоро доведеться помовчати. Вкоротять тобі твого поганого язика. — Стули пельку! Пішла геть! — Ну і піду

Відкрийте рот ширше. Не бійтеся, відкривайте! Стоматолог — маленька, метушлива жіночка з гостреньким, як у горобця, носиком — заглянула Леонідові…

4 тижні ago