Життєві історії

– Мене звуть Сергій Іванович. Мені вісімдесят сім років, і я вдівець. Сім місяців тому померла моя дружина, з якою ми прожили шістдесят два роки у шлюбі. Ми гуляли з нею у парку, коли їй стало погано, і вона пішла, – Старий подивився кудись на верх, посміхнувся і кілька хвилин мовчав

Видно, що не пияка і не безхатько, але раніше я його ніколи не бачив, хоча все життя тут живу. Він стоїть щодня,…

1 рік ago

Ось на пагорбі й село, з усього видно старовинне. Добре місце обрали першопоселенці для себе та своїх нащадків, щоб жити тут у селянських працях та турботах, міцними та здоровими ростити дітей та онуків

Ганна Павлівна, як називали її учні, ховаючи сльози образи, підходила до будинку. Так образити жінку могла лише жінка. На святі…

1 рік ago

— Що ж мені робити? — А я знаю, що тобі робити?! Ти коли в постіль з ним стрибала, мене не питала: “що мені робити?” — Я на третьому курсі в інституті вчуся заочно. У мене вдома мама і брати ще маленькі. Мені йти нікуди. І Олексій говорив, що ви давно живете як чужі люди. Він просто через дітей із вами живе. — Так?! – Люся відчувала, що її терпінню приходить кінець. – Ти мені номер телефону й адресу свою залиш, я з тобою зв’яжуся

— Доброго дня, тут Олексій живе? — Так... А ви з якого питання? — Ви його мама? — Я?! Дружина!…

1 рік ago

Майже всю ніч Тетяна плакала у ванній, реакція чоловіка її щиро образила. Більше спроб зацікавити чоловіка вона не робила, вирішила, що сам переб’ється і життя у них стане колишнім

– Мамо, – обурювався Вадим, – Ти не можеш так вчинити з батьком! Так, він зробив помилку, кинув тебе заради іншої жінки,…

1 рік ago

— А давайте, розкажемо одна одній про те, що колись зробили, а тепер страшенно соромно за це? Ми подивилися на неї з подивом. — Навіщо нам розповідати такі речі? – з огидою запитала Оля. – Щоб нам стало ще гірше? Ми ж збираємося тут щомісяця, щоб легше стало! — Ні, – відповіла Таня. – Давайте відчуємо, що раніше було гірше, але якось ми це пережили. — Дівчатка, ну давайте спробуємо! Психологи рекомендують

Раз на місяць ми з трьома найкращими подружками влаштовуємо жіночий вечір. Знаєте - базікаємо, пліткуємо, скаржимося на своїх чоловіків, дітей…

1 рік ago

Почала сваха мою маму обробляти: продай квартиру мені, для моєї доньки, вже так їй зі свекрухою погано, а в мене місця немає, та й зять зі мною жити не згоден. — Суму пропонувала, – каже мама, – взагалі сміховинну. Відмовилася, так почала ціну підвищувати, але в бік розстрочки. А на біса мені така розстрочка, якщо я можу всі гроші відразу отримати? Мені й потрібні всі гроші відразу, я хочу вам допомогти

Моїй мамі у спадок квартира дісталася. Двокімнатна, але район там не дуже, та й вкладень квартира потребує дуже багато, щоб…

1 рік ago

Ба більше, Ліля трохи зі стільця не впала, коли вона схвально висловилася і про професію Валерія. Сама вона працювала головним бухгалтером і скільки Ліля пам’ятала себе, зневажливо ставилася до людей простих професій

Ліля судомно намагалася вигадати, як виплутатися зі складної ситуації. За дві години приїжджала мама — Ангеліна Іванівна. Ні, зустрічі з…

1 рік ago

Мама згорнулася клубочком і заснула. А Люба — до лікаря побігла. Запитати, порадитись. Голова була ватяна, хотілося втекти від проблем

— Ой, я б так не змогла. Людина, наче овоч робиться. Зійти з розуму можна з лежачими хворими! Здавати їх…

1 рік ago

— Ну в мами завжди був поганий апетит. Вона не любить суп, а від макаронів поправляються. А вона за фігурою стежить. — Дивна дієта, не знаходиш? Кава з тістечком як рідна залітає, а макарони мабуть із ворожого табору, одразу на дупі відкладаються. — Ну перестань! Тобі шкода, чи що? — Ні, але я іноді теж хочу чай попити. Іду з роботи, впевнена, що вдома є солодке, а виявляється, що з солодкого тільки цукор і її нудотні посмішки

— Дорогі гості, а вам господарі не набридли? - Катя кипіла, немов розігрітий чайник. — А що таке? - здавалося,…

1 рік ago

— Олена повертається до мене жити, – приголомшила мене новиною Ніна Василівна. І точно! Наступного дня з речами приїхала Олена! — Що таке? Як так? – накинулася я на подругу з розпитуваннями. Оленка ж ніби й не раділа поверненню, була тиха й сумна. — А ось так от… як річ узяли, покористувалися і назад на місце поставили, – відповідала вона

— Оленко, не знайшла я сервіз, - сказала я після безуспішних пошуків. — Гаразд, Бог із ним. Головне, ікона -…

1 рік ago
Show more Posts
Show previous Posts