Мені виповнилось 44, коли не стало моєї дружини. Так склалося, що я не дочекався роковин, щоб одружитись вдруге. Моя нова обраниця ця значно молодша за мене. Юля всього на кілька років старша за мого двадцятирічного сина.
Наші стосунки — класичний службовий роман. Я її бос, а вона моя секретарка. Працюючи разом я зрозумів, що починаю закохуватись. Дівчина відповіла взаємністю.
Родичі моєї покійної дружини не схвалюють мій вибір. Їх також обурює, що я так швидко знайшов їй заміну. Але чого мене повинна хвилювати чиясь думка.
Якщо чесно, я ніколи не кохав свою першу дружину. Покликав її заміж лише тому, що вона чекала дитину від мене. Усі ці роки я був її вірним лише з поваги.
Єдине, що мене хвилювало, це те, як сприйме мої нові відносини син. Зараз він навчається в університеті, а моя обраниця майже такого віку як він сам.
Виявилось, що недарма я хвилювався. Син був шокований моїм вибором. Хоча я попередив його за кілька тижнів до приїзду, але їх знайомство з Юлею не пройшло гладко. Денис не втрачав нагоди, щоб зачепити її образливим коментарем. Постійно наголошував на нашу різницю у віці. Я йому пояснював, що з віком він мене зрозуміє. Але мої аргументи мало чим допомагали.
Та якось ситуація кардинально змінилась. Осталось це після того, як я повернувся з тривалого відрядження. Новорічні свята син та моя нова дружина провели разом їх немов підмінили.
Звикли робити колючі зауваження та постійне незадоволення. Вони посміхаються одне одному, як хороші приятелі. А мене не покидають думки, що між ними виникло щось більше, ніж дружні стосунки.
А що? Вони майже ровесники. Це я вже стариган на їхньому фоні. Та невже син здатен на такий підлий вчинок? І Юля — вона ж мене кохає. Але сумніви та підозри не дають мені спокою.
Тепер, навіть, боюсь лишати їх на самоті. Я ще хочу стати батьком вдруге, а не дідом для дітей мого сина та моєї молодої дружини.
Фото: авторський контент сторінки “Рідне слово”.
На нашій старенькій кухні пахло м’ятою та свіжим пирогом, але розмова клеїлася важко. Я дивилася…
Дев’ятнадцять років… Це той небезпечний і прекрасний вік, коли море по коліна, а любов здається…
Той проклятий чемодан на коліщатках знову виповз із шафи. Поважний кіт Мартин чудово знав: якщо…
— Сидиш там по своїх заробітках, копійку до копійки складаєш, а тут твій рідний син…
— Ритко, ти чула? Твій Васько з міста молоду жінку привіз! Таку кралю, зовсім дівча!…
Крутишся собі роками в одному ритмі, дім — робота, робота — дім, і здається, що…