— Ніхто ж і не сперечається, що приходить такий вік, коли за кермо краще вже не сідати, — Оксанка розмірковувала…
— Мамо, ти мені пообіцяй одну річ. Більше нікому, чуєш, жодній живій душі нічого зі свого зілля не даватимеш. Повністю…
— Нарешті мій Матвій перестав із ними спілкуватися! Я ж то давно ту пуповину відрізала, а він усе тягнув: «Ну…
— Знаєш, я вже іноді думаю: та хай би воно все запалося з тим ремонтом! Сил моїх більше немає, —…
— Гроші поки що лежать на моєму рахунку, ніхто їх ще не зняв. Але я чудово розумію: якщо дійде до…
— Я тобі так скажу: мама все знала. Давно знала, просто вміло замилювала нам очі на всі ті бабусині «дивацтва».…
Кажуть, материнське серце все бачить, але іноді воно сліпне від власної гордості. Коли мій Вітя вперше привів Ліду в дім,…
Кажуть, людину по-справжньому пізнаєш у біді. А я тепер знаю інше: справжнє обличчя дехто показує лише тоді, коли зникає вигода.…
Я дивилася на її синю, вже трохи пошарпану валізу і не могла збагнути: скільки ж разів жінка може починати все…
Микола Петрович уже пів року майже не виходив із квартири. Хліб купував. Сміття виносив. Раз на два тижні ходив до…