— Ну просто бісить!!! Ти б знала як! Знову поперся за своїм синочком! Зараз притягне і я робитиму вигляд, що дуже рада зустрічі. А мені він потрібен, от скажи мені? От на біса мені здалася чужа дитина?! Тим паче від цієї бридкої жінки
— Ну просто бісить!!! Ти б знала як! Знову поперся за своїм синочком! Зараз притягне і я робитиму вигляд, що дуже рада зустрічі. А мені він потрібен, от
— Я вам все прямо сказала- у мене є чоловік! І я його дуже люблю! Шукайте Вадиму дружину в іншому місці! — Даремно ти так! – Лариса Дмитрівна похитала головою. – За Вадимом як за кам’яною стіною будеш. Ти щастя своє втрачаєш
— Світлано, Привіт! – мене гукнув якийсь чоловічий голос. Я обернулася і від подиву навіть примружила очі. Переді мною стояв мій колишній однокласник, в якого я була закохана
Ех, молодість… Де вона тепер?… Віра Миколаївна зітхнула, увімкнула воду, холодну, палючу, вмилася. Кажуть, якщо в холоді себе утримувати, старість повільніше приходить, зморшок немає. Брешуть
Вірі Миколаївні все було вже важко – проклятий вік, щоб його! Встати вранці з ліжка – важко, ноги, як два поліна, ворушитися не хочуть, лежать на простирадлі з
– То в чому проблема? Придумай все і приготуй. – знизала плечима Ліда. – Ти знаєш краще за мене, чому саме твоя мама віддає перевагу
– Лідо, мама приїжджає! – схвильований Андрій забіжав заскочив на кухню. – Приїжджає і добре. – здивувалася Лідія. – Ти не розумієш! Моя МАМА приїжджає! – ще раз
– Людо, ти уявляєш, скільки це коштує? У нас немає таких грошей! Та й мама не погодиться, я її знаю. Вона в нас горда, не хоче бути тягарем
Запах смажених котлет із цибулею огорнув собою всю квартиру. І проник навіть у спальню. Людмила не переносила, коли у спальні пахло їжею. Знедавна Зінаїда Павлівна переїхала до них
– Віка, вибач, що говорю це, але Сергій тобі зраджує, – Лариса дивилася на подругу, чекаючи реакції. – Звідки ти знаєш? – спокійно запитала Віка
– Віка, вибач, що говорю це, але Сергій тобі зраджує, – Лариса дивилася на подругу, чекаючи реакції. – Звідки ти знаєш? – спокійно запитала Віка. – Він сам
– Це має бути розкішне весілля, – мрійливо розповідала Олена. – Все буде найкраще, бо я планую виходити заміж один раз у житті й хочу зробити цей день незабутнім
Тамара та Іван купили дочці квартиру та були дуже раді. Олена була їхньою єдиною дитиною, тому відмови ні в чому не знала. Коли в її житті з’явився молодик
Свою однокімнатну квартиру Оля залишила Вірі. І це вірно. У Віри хоч і є своя двокімнатна, але жити там зовсім неможливо: її Микола одружився, привів туди Світлану, а тепер у них вже двоє дітей
Дзвінок від матері пролунав посеред робочого дня: – Катю, доню, ви не могли б із Захаром приїхати сьогодні ввечері до нас? – Мама, Захар в області, у відрядженні,
— Ти глянь на них! Ну як же славно, троюрідні, а як рідні братик і сестричка. Куди Ларисочка, туди й Антон, дай Боже, щоб і далі так було, — розчулювалася Ганна Дмитрівна. — Це дім наш усіх об’єднує, дивись — і правнуки тут же зустрічатимуться! — вторувала їй Віра Дмитрівна
Телефон здригнувся, Лариса побачила нове повідомлення, але навіть читати не стала. Знову від троюрідного брата Антона. Пише він зазвичай нешкідливі речі, але одне й те саме. Якусь нісенітницю,
— Та які ж тут послуги?! Це я винна тобі, як море річкам. Не було б мене вже на світі, якби не ти! — Ой, та не вигадуйте! Подумаєш! Зачекайте! Ми ще з вами встанемо й танцювати підемо! – Марина поправляла подушку Галині Петрівні. – Танго! Або самбу! Як у вашому улюбленому серіалі! Пошиємо вам купальник із камінчиками блискучими, і – ух
— Що, ось так запросто і залишила? Квартиру?! – Вероніка відібрала в подруги склянку з водою і зробила великий ковток. – З глузду з’їхати з вами можна! Олена

You cannot copy content of this page