— А вчора вона дзвонить і каже, та ще з такою образою, з претензіями, що вона знову на балконі ледь не впала, коли їй знадобилося взяти якусь банку на полиці, уявляєш? – скаржиться Маргарита, – Ну навіщо молоко з пляшки переливати в банку
— А вчора вона дзвонить і каже, та ще з такою образою, з претензіями, що вона знову на балконі ледь не впала, коли їй знадобилося взяти якусь банку
Тож наміри сестриці приходити до нас без дзвінка і намагатися критикувати порядок і моє готування, я припинила відразу. Просто перестала двері відчиняти. У мене нічого подібного і свекруха не дозволяє собі
— Сестра просила відвезти її з дитиною до мами, – каже вкотре чоловік, – ну як я можу відмовити? Що їй, із трирічною дитиною на метро тягнутися? —
Ремонт там був найпростіший, але це вже добре, у молодих із меблів – нічого. Тільки те, що ми з чоловіком віддали. Зять у нас не сирота. Є в нього мама. Тільки сваха моя Оксана Миколаївна із серії “не дати, а самій урвати”
— Доню, – прийшла до Лери у вихідний, – ми з батьком вирішили вам із зятем подарунок зробити, купіть щось собі у квартиру. Лера подякувала. Воно й зрозуміло,
— Це ти позбавила мене онука, – кричала мама, – своєї сім’ї не вийшло, то ти вирішила і братові життя зламати? Нічого ти не отримаєш від нас із батьком, і в цій квартирі я тобі жити спокійно не дам
Бабуся залишила нам свою квартиру на двох із братом. Брат був старший за мене на 3 роки, на той час, як ми стали власниками, Максим був іще не
— У мене чоловік щодня знав, що вдягнути на роботу, – докірливо говорила Ірина Костянтинівна, – сорочки, краватки, все до тону підібране висіло рядочком у шафі. Для Ігоря до садочка на весь тиждень одяг у вихідні готувала, тільки встань, візьми й одягай дитину, а в тебе
— Пропозиція була дуже привабливою, – зізнається Настя, – нам із чоловіком гроші дуже потрібні, мені хотілося йому допомогти якось. З побутом ми справлялися, не голодуємо, але все
— До хати пустиш? – тільки й запитала сестра. І не чекаючи дозволу, взяла дитину за руку і стрімким кроком пройшла всередину. Поки Аліса намагалася заварити чай, Юлька її роздивлялася з-під лоба
— Дивна якась. Начебто молода, а вся сива. Очі дикі, порожні. Начебто з тобою розмовляє, а дивиться крізь тебе. Одягнена як стара. Відлюдна. Ні з ким не спілкується.
— Мамо, – сказала мені Оленка 4 роки тому, – я вирішила на весілля запросити родичів: тата, бабусю і двох своїх  сестер. Моя донька мала повне право на це. Я хвилювалася, але забороняти було нерозумно. Приїхали всі. І колишній чоловік, і колишня свекруха, і дівчатка 13-ти та 15-ти років – сестри моєї Олени
— Ти старша за нього на 3 роки! – вигукувала мама багато років тому, коли я вперше зібралася заміж, – але і це ще не все! Ви абсолютно
Нещодавно Яна просто не витримала. Вона якраз привезла мамі продукти, сиділа і вимірювала тій тиск, а то в мами «мушки в очах», а та завела пластинку про другу дитину, що вона шкодувала і Яна пошкодує. — Та не пошкодую я, мамо, – в серцях відповіла донька. – Не побажаю я нікому такої долі – літніх батьків на шиї
— Так вийшло, що в Яни та Миколи з батьків залишилися тільки мами. Батька дружини не стало через рік після весілля дітей, батька чоловіка – півтора року тому.
— Ой, ляпнула я щось не так. Гаразд, ти краще наше варення спробуй. У місті ти такого точно не знайдеш! А ввечері цим самим варенням Олена намагалася пригостити Павла. — Прибери! Ніякі їхні частування я їсти не буду
— Здайте нам квартиру! Ми ж рідні люди! – просила Олену її троюрідна сестра Тоня. Місяць тому Тоня з чоловіком приїхали жити в місто і рівно стільки прожили
— Я права була, що не дала вам виховувати дитину! – заявила свекруха. – Він усього лише в гості прийшов і то його насварили, а якби жив із вами? Перетворили б його на прислугу? Не піде він більше до вас. Хочеш бачити сина? Сам сюди приїжджай. Ось так мене взагалі відсторонили від пасинка
— Беріть і виховуйте! Зрештою, ви – батьки. А я всього лише бабуся. Так заявила моєму чоловікові свекруха і привела на поріг моєї квартири 13-ти річного сина чоловіка

You cannot copy content of this page