Головна

Життєві історії

— Так, — каже коханка. — Не бійтеся, торт не отруєний. Ми ж не суперниці, а сестри на нещастя. Я інтелігентна жінка, навіщо мені вас цькувати?
Життєві історії 0
Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня,
І пенсія в дідуся вийшла дуже пристойною за нашими мірками. І квартира гарна, велика. І він усе сидів на дивані і телевізор дивився
Життєві історії 0
Один літній чоловік жив окремо. І діти дуже за нього турбувалися, приїжджали провідати, продукти привозили, ліки — ця людина хворіла постійно і погано ходила. Все життя він багато
— То за гроші. За гроші ж, Христино Андріївно, де хочеш, там і лежи, — засміялася медсестра
Життєві історії 0
— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений. А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. — А як же доля? — як папуга, перепитала
— Василе, можна ми поживемо у вас тиждень? — попросив брат, немов це квартира Василя. — Звісно, ​​а що трапилося? — погодився Василь, навіть не порадившись із Катериною
Життєві історії 0
Катерина зітхнула і почала мити посуд. За сьогодні вже втретє. Скільки можна? Як же їй набридли ці гості у квартирі. Зовсім не так вона уявляла сімейне життя з
— Поговорю я з його мамою, — подумала Світлана, — з Юльчиною свекрухою. Вона, можна сказати, майже свекруха мені. Розплющу їй очі, а вона вже нехай сама думає, як сина з біди врятувати
Життєві історії 0
Юля помітила увагу чоловіка до своєї подруги та вирішила її перевірити — Може, і нічого серйозного, — думала Юлія, – але все це якось дивно. Дивитись на неї
Щороку до дня народження Ольги її хлопчики готували для неї сюрпризи. Анатолій накривав розкішний святковий стіл, а Петрик малював картину, на якій обов’язково були зображені всі вони втрьох то на палубі корабля
Життєві історії 0
Маму свою вони дуже любили. І Анатолій, і Петро. Тільки по-різному. Тому що Анатолію вона була дружиною, а Петру справжньою мамою. Але обидва звали її саме так. І
У цьому будинку тепер була господинею Тамара, звичайно, за законом, це був і Світлани будинок. Але за фактом вона вже не може запросто туди приїхати і не відчувати дискомфорту
Життєві історії 0
Світлана завжди була дуже розвиненою і жвавою дитиною, цікавилася всім навколо. Її обличчя світилося особливою красою. Мати розвивала в ній здібності до малювання, музики та поезії. Вони разом
Часто згадувала Таня, як мати лаяла її, тягала за волосся та лаялася з приводу й без, мовляв – ух вся в татка! Така ж нікчемна ростеш, ні вкрасти, ні підстрахувати! І ні шкіри в тебе, ні пики! Ніяк не могла зрозуміти Тетяна, чому мати її так не любить. Хіба винна Таня, що так сильно схожа вона на свого батька? Хіба винна вона, що пішов тоді батько, не витримав паскудний характер своєї дружини? І в тому, що мати колись давно з усіх залицяльників вибрала цього непоказного чоловіка, її батька, теж не винна Таня
Життєві історії 0
— Та-а-ак, біжить час швидко. Начебто тільки поховали Віру Дмитрівну, а вже 9 днів. Охо-хо, гріхи наші тяжкі. — І не кажи, Марійко. А я завжди кажу, що
Ніночка, у своїй особистій тільки їй зримій реальності, незмінно ставала багатодітною матір’ю, поверталася у своє далеке минуле, вирішуючи тамтешні проблеми. — У Борьки чобіт немає. До школи в моїх валянках пішов. Де б чоботи йому взяти? І хлопчаки правнуки несли їй чоботи. —Тримай, Ніночко. Це для Борьки твого… Ніночка чоботи брала, підсліпувато роздивлялася. — Бориса мого чи що? – уточнювала. І діти підтверджували. І Ніна заспокоювалася до певного часу
Життєві історії 0
Бабі Ніні на Покрову сон наснився. Прокинулася, коли в хаті ще всі спали, прошаркала на кухню й почала млинці пекти. Борошно просипала, нахилилася зібрати і раптом побачила під
Підріс Матвій, Юля знову на роботу вийшла, про Василя і не згадує, хоч Матвій і дуже на батька схожий. «Ні, не треба нам нікого, самі проживемо, самі з господарством упораємося», – думає жінка, копаючи навесні город. Поруч Іван копає. Федір, хоч ще тільки в перший клас йому у вересні, а від матері з братом намагається не відставати. І Матвій совочком по грудках землі постукує, за братами повторює. Валентина Петрівна у вікно дивиться, обідати кличе, усміхається, хоч і з сумом, на ікону в кутку хреститься
Життєві історії 0
Не щастило Юлії з чоловіками. Не щастило і все тут. Перший Діма, хлопчисько ще зовсім, років їм було тоді по вісімнадцять, втік, злякавшись відповідальності. Юля приїхала з невеликого

You cannot copy content of this page