— А ви вирішуйте. Орендуйте, або тут живіть, з батьком і братом. Так, я йду з сім’ї. Набридло на вас усіх працювати і ваші проблеми вирішувати. — Уявляєте? Я в положенні, мама це знає. Жити з батьком і братом? І на трьох мужиків готувати? Та вони мене з’їдять
— Ох, мені так незручно перед чоловіком, перед усіма, адже ми вголос ще до весілля загадували, обговорювали, планували. І мама при цьому була присутня, щоправда, відмовчувалася, ні слова
Мені будиночок у селі, це недорого буде, а ви без іпотек по двокімнатній купите, якщо продати ті, що у вас зараз є. Ідея здалася вже дуже привабливою, тим паче, що мама розписувала перспективи: як буде забирати обох онучок на все літо: свіже повітря, ягоди, фрукти
— Три з половиною роки тому, – розповідає Катя, – ми вирішили начебто своє квартирне питання. І плани були райдужні, але другий рік прихід літа очікуємо зі здриганням.
Спочатку вони з нареченим планували взяти кредит на купівлю квартири, але ми переконали їх передумати й запропонували їм нашу міську квартиру
Як сім’я, ми з дружиною пишаємося нашим успішним бізнесом, який дозволяє нам жити комфортно. Ми плекаємо наших двох чудових дітей і цінуємо їхні перспективи, активно підтримуючи їх у
Я була здивована, благала його, щоб він подумав про долю нашої доньки, особливо враховуючи пізню годину і відсутність будь-де заночувати. Але Максиму було все одно, він поспішно взяв дочку з ліжка і насильно вивів нас за двері
Більш ніж десять років я була одружена з Максимом. Наше життя, здавалося, розпливалося у гармонії – наша дочка зростала в молоду жінку, у нашому домі панували злагода і
Одинадцятикласниця Надія була молодша від Максима всього на три роки. Раніше він дивився на неї, як на дитину і майже не помічав. Але дівчина розквітла, перетворившись на справжню красуню
— Ану, забирайся геть зі своїм виводком, звідки взялася! – Уляна Петрівна відштовхнула свою невістку, ледь не скинувши ту з ґанку. — Та як же так? Куди ж
Олег знову поїхав до Чехії, я вже не могла, чекала дитину. Так минуло ще два роки
Ще до весілля ми з Олегом почали мріяти про власний дім, який збудуємо на бабусиній ділянці. Він навіть намалював, що і де має бути. Тож відразу після свята
— Алло… алло, матусю, ні не плачу. А ви вже дісталися? Ах, на станції… Ні, у мене все добре… Катя намагалася не плакати, але вона розуміла… Дитинство закінчилося, ось так… несподівано. Подружки Каті, звісно ж, зраділи, вони щебетали, як же це здорово. Іноді до неї приходила ночувати Оленка, іноді Іринка, загалом самотньою Катя і не була
— Дмитро! Ти ж обіцяв! Катя знає, мама зараз плакатиме, а тато виправдовуватиметься. Мама казатиме, що Каті вступати, а вони змінюють п’яту школу, що мама втомилася, а тато
— Навіть соромно людей викликати, – вимовила Олеся, морщачи ніс. Вони вирішили викликати клінінгову службу для прибирання. — Нічого. Вони й не таке бачили, – усміхнувся чоловік. Через чотири години квартиру стало не впізнати. Бруд відмили, сміття винесли. Вікна та дзеркала просто виблискували. І пахло свіжістю. Не пах свіжістю тільки В’ячеслав
— Ну ти що? У тебе квартира, а ти на орендованій живеш! — А що я можу вдіяти? – відповіла Олеся запитанням на запитання. — Треба боротися! —
— Ігоре, ви маму лікарю показували? Я як лікар тобі кажу – симптоми дуже нехороші. Тут потрібен психіатр. — Ну Еля ж нічого не говорила, отже, все нормально, – відповідає. Наступного ранку я прокинулася від запаху газу
Мені 37. Працюю масажистом. Усе пристойно: медичний масаж діткам із проблемами після травм. За професією я терапевт. Після інституту навіть працювала в поліклініці. Потім перекваліфікувалася. Житло своє є
Вільний час у мене був тільки вночі, а потрібні книжки, як на зло, були в одному екземплярі і їх не видавали на руки, залишався варіант – читальний зал, нічний абонемент центральної бібліотеки. Мабуть, із цього все і почалося. Я знала, що бабусі – божі кульбабки точно обговорюють мене, але не думала, що їхня уява настільки багата
Старенькі сусідки в моєму під’їзді вирішили, що я – дівчина зі зниженою соціальною відповідальністю, і мене терміново потрібно рятувати. Коли сталася ця історія, мені було 19 років (йшов

You cannot copy content of this page