— А що я робила не так? – роздумувала вона, сидячи на ґанку власного будинку. – Сніданками, обідами, вечерями загодовувала, Петро он як погладшав, коли від мене йшов. Але ж коли я покликала його до себе жити, був худеньким як підліток, ручки в нього тремтіли, коли хвилювався. Хіба мало я йому дала любові, турботи й ніжності?
Коли чоловік покинув Оксану Рябченко заради цікавішої та красивішої її подруги, жінка втратила сенс життя. — А що я робила не так? – роздумувала вона, сидячи на ґанку
— Ех ти! Не довіз мені онуку, впустив стару з косою в автобус. Кирило стояв перед цією жінкою, немов німий, згадуючи, що сталося за кілька хвилин до біди. — На тобі тепер чорна вуаль, не одружишся, поки собака ця цуценят не приведе
Дрібний весняний дощик не перестаючи лип до лобового скла. Кирило подивився в ліве дзеркало, а потім на годинник. До кінцевої зупинки плестися ще годину не менше. Розмокла після
— Я тут пробуду 3 повні дні, – зателефонувала я, коли приїхала до столиці, – а на 4-й день я рано вранці поїду. Коли зручно побачитися? — Ой, давай завтра, – каже, – сьогодні я на стрижку і фарбування волосся записана, не можу відкласти. Салон дуже престижний, я за місяць записувалася, вже вибач, а завтра ввечері чекаю, набери мені тільки
— Що ж ти ніколи в гості не приїдеш? – дорікнула мені Оля телефоном, коли я їй зателефонувала, щоб привітати з іменинами, – Ти взагалі в Києві буваєш?
— Ну що? Будете орендувати? — А чому здають? — уточнили Фесенки, вони нічого не підозрювали, будинок їм сподобався. — Господиня вирішила підзаробити. Їй будинок не потрібен, вона в родичів зараз гостює. — А… Ну, ми обговоримо… подумаємо… — сказала Олеся, відводячи друзів убік
— Мамо, як ти могла пообіцяти будинок тітці Віці?! — Олеся в шоці дивилася на матір, Дарину Іванівну, й не знала, плакати чи сміятися. – Ми вже виклали
— По пальцях можна перерахувати, коли невістка чоловікові ці гроші віддала і сказала, що батьки переказали, я злилася, звісно, син нервував, – згадує Ірина Олексіївна. – Злилася на сватів, адже вони вмовили взяти двокімнатну квартиру, наобіцяли золоті гори і в кущі?
— Та в тому й річ, що вони їй теж допомагали, – говорить про сватів і невістку Ірина Олексіївна. – Щомісяця, чітко з графіком, іноді більше, іноді менше,
Побачивши на руках у дочки цуценя, теща раптом кинула лопати й заголосила: – Ох ти ж малюк, зголоднів, мабуть
Віталік прокинувся рано-вранці. Настрій був поганий і привід для цього був, один вчорашній дзвінок тещі чого вартує. – От як ця жінка примудряється одним своїм дзвінком зіпсувати весь
– Діти – це пелюшки, сорочечки, безсонні ночі. Ні, я маю зовсім інші плани
Ірина дружила з Ольгою ще зі школи. Разом вони бігали на танці, разом вступили в інститут. Вони були, як то кажуть, не розлий вода, але було одне але
Христина та Ігор познайомилися півтора року тому, коли Христині, нещодавно прийнятій на роботу в барбершоп, де Ігор був постійним клієнтом, довелося заміняти майстра
Ігор подивився на годинник та відправив Христині смс зі словами: «Ти де?». Вони з Христиною домовилися сьогодні зустрітися і пообідати в кафе, оскільки у Христини сьогодні був вихідний,
– Давай капці. Ходімо, подивимося, чим пригощатимеш. – Ну, навіщо Ви так? Все свіже, з гарячої духовки дістала
Світла дістала з духовки запашну курочку з картоплею. Ось-ось мають привезти торт та капкейки для свята. Треба встигнути впорядкувати себе, а часу залишається зовсім небагато. Скоро прокинеться Павлик
– Ох, це так. Всюди гроші потрібні… Слухай, у мене є знайома одна, Галина, її чоловік без житла залишив, блукає по орендованих квартирах. Може домовитися з нею, вона жила б у вас, і наглядала б за мамою і малюком
Вийшовши з магазину, баба Валя заглянула в пакет, щоб перевірити, чи все вона купила. – Наче все, – пробурмотіла вона. Вона присіла на лавку, перепочити. На сусідній лавці

You cannot copy content of this page