Ми живемо у мене, – сказав Віталік Оксані, – за квартиру у нас платити не треба. А бюджет, я думаю, на даному етапі відносин нам слід будувати за принципом 50 на 50, тобто скидатися рівними частками, скільки ти, стільки і я. Так, напевно спочатку нам доведеться втиснутися в харчуванні. А одягатимемося на те, що у кожного залишиться
Щедрі чоловіки – рідкісні, тому особливо цінні. Ні, я зараз не маю на увазі подарунки коханим у вигляді яхт, островів та незліченних скарбів. Зустрічалися мені й відверто скупі
Це він. Сумнівів бути не могло. Цей колючий погляд впився в пам’ять Марії Сергіївни. Коханий доньки – той незнайомець із темної вулиці, після зустрічі з яким життя пішло шкереберть
Образ грубого чоловіка часто спливав перед очима Марії перед сном. Коли вона переверталася і не могла заснути через гнів і почуття безсилля. Образ хотілося стерти. Зробити так, ніби
І ось: варто було заштовхати швабру під ванну, як виявилася дивна знахідка. З-під ванни вилізла на білий світ нижня частина комплекту жіночої білизни. Поморщившись, Таня кінчиками пальців у рукавичках підняла і досліджувала очима виріб. Його стиль явно призначався для ніжних розваг. А тканина-то, тканина яка дешева: прозора, з неякісною вишивкою золотими нитками у вигляді журавликів, що летять. Швидше, пародія на вишивку – до того незграбно і без смаку: блискучі обірвані нитки стирчали на всі боки
— Ні, ну білизна – це вже занадто! Тетяна тримала в руках шматок прозорої ганчірки й гидливо оглядала знахідку. Вкотре повернувшись додому з пакетом, повним продуктів, вона швиденько
Увечері на нас чекав скандал і нестримні ридання дорослої дівиці. Вмовляння батька не допомогли. Останнім аргументом стала погроза піти з життя. Це справило враження на Сергія. Він виклав із портмоне необхідну суму
Ми з чоловіком люди немолоді й досить багато пережили. Зустрілися, коли обом було “за 40”. Мій дорослий син жив за кордоном. Його донька теж. У мене позаду важке
Анатолій став жити заради другої сім’ї. Працював, оберігав їх. Дружина одужала. Тоді тільки Анатолій зрозумів, що вона спритно обвела його навколо пальця. Двадцять років він присвятив чужій жінці, у якої виявилося, що й донька теж не його
Ніна у свої вже двадцять п’ять років не шукала принца, а тверезо оцінювала хлопців, які могли б стати хорошою партією для шлюбу. І ось вона познайомилася з чоловіком.
Ти завжди була така лінива?! – старенька підкралася до мене непомітно, коли я мила посуд. Я забарилася, але не подала виду, – навіщо ти на таке свято замовила піцу? Невже важко було щось приготувати своїми руками? І торт покупний! Я ось сама все роблю
— Чому ти так мало приготувала? – обурювалася свекруха, – хіба так гостей зустрічають — Сергію, мама твоя сьогодні приїде? Іди, допоможи мені! – я намагалася вкотре розпалити
Поговорити просто “по душах” було ні з ким. Батьки вважали це примхою. Статеве виховання зводилося до “принесеш у подолі – своїми руками вб’ю”. З яких причин і кого я могла “принести в подолі” пояснювати вважали ганебним і непотрібним
— Я чоловік і моя справа приносити додому гроші! Все інше мене не повинно стосуватися! Я рік доглядав за тобою, щоб ти доглядала за мною все життя, що
Ти не встрявай, я із сином розмовляю! Я його гроші питаю, а не твої
— Я хочу поклеїти ось ці шпалери, – Маша ткнула пальцем у рулон. Діма презирливо зморщив ніс і похитав головою. — Машко, ну вони занадто квітчасті. Відразу видно,
Кажуть, що діти, матері яких не хотіли їх, бувають неспокійними і примхливими. Ось і я в дитинстві такою була, вічно кричала, не давала спокою батькам ні вдень, ні вночі. Материнської любові мені від цього не додалося
— За старими батьками завжди дочка доглядає, – впевнено мені сказала мама. Кажуть, що молодшим дітям пощастило, бо їх більше люблять і прощають, а старшим доводиться бути для
Швидше б. Нарешті позбудуся тебе. І ми знову житимемо щасливим життям із твоїм сином-підкаблучником. Щоправда, він мене теж дратує. Але я постараюся знайти собі іншого чоловіка. А так, поки мені жити ніде, я в Антона поживу. Залишилося тільки придумати, як оформитися в цій квартирі
— Я багато з тобою розмовляла на цю тему. Думаю, що залишилося тебе запитати, мій улюблений синку. Ти вважаєш, тобі справді потрібна така дружина? Я, звичайно, не наполягаю

You cannot copy content of this page