Вирішила відсвяткувати ювілей не вдома, щоб до ночі тарілки не перемивати, та біля плити два дні не стояти, а в невеликому ресторанчику. Щоб свято відчувалося, справжнє таке, про яке давно мріяла та багато років відмовляла собі в цьому через брак коштів
Завтра в Олени Миколаївни ювілей – їй виповнюється 45 років. Вирішила вона відсвяткувати ювілей не вдома, щоб до ночі тарілки не перемивати, та біля плити два дні не
До слова, сусіди не були бідними людьми. Пару місяців назад автомобіль купили, прибудову до будинку зробили. До колодязя відносини були хороші
У селі в будинку батьків вирішив побудувати колодязь. У мами вік уже не дозволяв бігати на джерело, щоб набртаи води. З метою економії, запропонував сусідам побудувати колодязь на двох,
— Ну, й будь ласка! От і поїду! Подивимося, як заспіваєте, коли через місяць життя зі своєю матінкою та братиком-дармоїдом ця квартира перетвориться на сільський хлів! – намагалася уколоти якомога болючіше дружина, закушуючи свою губу в пориві злості
— Гаразд би твоя мама приїхала сама! Вона ще й брата-дармоїда за собою притягне! — не вгамовувалася цілу годину дружина, лаючись на несподіваний приїзд своєї свекрухи. Причина невдоволення
– Я тобі серйозно говорю – мене це не влаштовує. Ми за оренду набагато менше віддаватимемо. З’їдьмо прямо завтра? Я боюся, що поведінка твоєї мами вплине на наші стосунки. Мені не хотілося б сваритися з тобою
– Любий, ну чому ми повинні щось винаймати, якщо у мами така велика квартира? У тісноті жити не будемо. Давай краще відкладати гроші, щоб прилбати своє житло? –
Мама чоловіка приходить до нас не часто, тому я старалася їй вгодити. Взагалі, вона дуже хороша людина, скромна і надзвичайно приємна
– Мама сьогодні прийде. Антоніно, приготуй щось смачненьке, – каже мені чоловік. – Добре, – кажу. – А ти куди? – Я у справах, але на обід буду.
– Христю, навіщо тобі стільки ковбаси? – спитав чоловік, бо кохана у візочок поставила кілька видів дуже не дешевої ковбаси, вона була дорога, зазвичай подружжя обирало ковбаси набагато дешевше
– Христю, навіщо тобі стільки ковбаси? – спитав чоловік, бо кохана у візочок поставила кілька видів дуже не дешевої ковбаси, вона була дорога, зазвичай подружжя обирало ковбаси набагато
– Не плач! Я не знаю, чим тебе годувати! – Ліда затулила обличчя руками й зрозуміла, що цього більше не витримає
– Ну, візьми ж слухавку! Та що ж це таке? – Ліда ходила з кімнати до кімнати, постійно намагаючись додзвонитися до свого коханого, Олега. За вікном була ніч,
— Так більше тривати не може. Леро, ти абсолютно нічого не робиш. Ні працюєш, ні готуєш, ні прибираєш. Нічого. І не треба говорити про дитину, вона зараз цілий день у дитячому садку проводить. Лера надулася. Як завжди, хотіла прикинутися скривдженою. — Я йду. Удавана образа тут же зникла. — У сенсі? – запитала вона. — У прямому. Я подаю на розлучення
Повертаючись додому після роботи, Микита вже подумки смакував просту вечерю. Він зовсім не прагнув вишуканих страв, а був би цілком задоволений звичайною смаженою картоплею з куркою або тарілкою
Кожен поворот, кожну ділянку цієї дороги знала Олена, як свої п’ять пальців. Та що там казати, навіть кожну ямку знала Олена, й заздалегідь пригальмовувала. Скільки разів їздила вона цією дорогою, й не згадати. І машиною, й автобусом. У дитинстві була вона просто пасажиркою, а потім, коли отримала права, батько подарував їй свою стару дев’ятку
Ніколи Олена так не раділа поїздці до батьків, як цього разу. Все складалося якнайкраще. Вона взяла собі 4 відгули на роботі, і попереду її чекали 5 теплих травневих
Артем узяв дружину за руки і по черзі поцілувавши їх, сказав: — Мені в дружини дісталася найрозумніша і найкрасивіша жінка на світі! Ірка, я тебе люблю! — Я тебе теж! Пішли вечеряти, поки банда не прокинулася
— Дорогі наші діти! Іринка та Артем! Вітаємо вас із цим прекрасним днем! Днем вашого весілля! Нехай щастя завжди панує у вашому домі! А щоб було, де панувати

You cannot copy content of this page