То я все правильно зрозумів? Онуків робити ти вже виріс, а от відповідати за свої діяння нема кому
Одного вечора син прийшов додому з насупленим виглядом. – Тату, я хочу тобі щось сказати, – несміливо почав розмову Андрій. – Ну кажи, я тебе уважно слухаю, –
Свекруха вже сама звикла до такої поведінки Соломії й перестала звертати на це увагу
Тетяна Андріївна все своє життя присвятила вихованню єдиного сина Михайла. Жінка дуже швидко стала вдовою, але нового чоловіка шукати не стала. Михайло ріс і згодом прийшов додому й
Віра була звичайною сільською дівчиною, яка після закінчення школи вступила до університету та переїхала до міста
Віра була звичайною сільською дівчиною, яка після закінчення школи вступила до університету та переїхала до міста. Після навчання дівчина так і залишилася там, бо знайшла хорошу роботу. Декілька
У сільській хаті пахло інакше. Цей запах Глібу був знайомий. Так пахли гостинці з села: мішечки, в яких лежали сушені трави, полуниця і гриби, банки з малиновим варенням і маринованими опеньками та багато-багато всього іншого
Бабуся з дідусем наполягли, щоб єдиного онука привезли хоча б на місяць до них погостювати. Це було перше літо Гліба в селі. — Дитині сім, він курей і
— Як накажеш до нього ставитися? Трутень, він і є трутень. Ну де таке бачено, що мужик у 40 з хвостиком років пельмені ліпить, поки дружина по трьох роботах скаче?
— Як накажеш до нього ставитися? Трутень, він і є трутень. Ну де таке бачено, що мужик у 40 з хвостиком років пельмені ліпить, поки дружина по трьох
Або: – А чому я повинна йти в магазин? Я неповнолітня. Я не хочу. Гречка і цукор? Для мене ж? Чудово. Раз для мене, то й крокуй туди сама, а я не піду. Моя головна праця – навчання. До навчання претензії є? Ні? Чудово
— Уже й я їй пояснюю, Катрусю, не можна, мовляв, так. Як об стіну горох: насупиться і мовчить, мені хоча б не грубіянить, а Тоні – постійно! –
— Та що ти там усе тягаєш сумками? Ми стільки не їмо. — Що тягаю? – не витримала Олена. Вона підскочила до холодильника і почала виставляти на стіл усе, що купила сьогодні
Олена поставила важкі сумки в коридорі, сіла на лавку в передпокої і, важко видихаючи, сказала: — Ромо, речі з дитячого садка поклади в прання. — Добре, матусю. Ромка
— Ну ти зрозумій, ми не потягнемо, я тільки кинув підробіток, тільки почали ночами нормально спати. Невже ти хочеш ще раз через усе це пройти? – дивувався чоловік. – Двоє дітей – це витрати вдвічі більші. Давай уже до цього питання повернемося через кілька років, га?
— Гаразд, другий онук у нас вже є, це лотерея, зрештою, стать дитини на замовлення не буває, знаю, є різні способи, але всі вони недостовірні, – каже Поліна
Сусіди не пустили поїсти на нижній полиці, проте я стала сперечатися, але віддячила їм за це сповна
Ніколи людей не розуміла, які подорожують парою та викуповують два місця нижніх, а потім скаржаться, що пасажири з верхніх полиць їм заважають. Не завжди є можливість квиток придбати
Ярина добре запам’ятала той день, коли вони з чоловіком прогнали рідну доньку
Ярина добре запам’ятала той день, коли вони з чоловіком прогнали рідну доньку. Тоді вони сиділи з чоловіком за столом та вже чекали на Оксану. – Мамо, я хочу

You cannot copy content of this page