Життєві історії
Сиджу я вдома. Дзвінок у двері. Відкриваю — стоїть жіночка. Ну жіночка звичайна, нічим не краще за мене і майже того ж віку. Говорить мені: — Доброго дня,
Один літній чоловік жив окремо. І діти дуже за нього турбувалися, приїжджали провідати, продукти привозили, ліки — ця людина хворіла постійно і погано ходила. Все життя він багато
— Ти моя доля. — лагідно казав мені наречений. А перед самим весіллям прийшов додому та оголосив, що зустрів іншу. — А як же доля? — як папуга, перепитала
У Дмитра два роки “на стороні” була жінка. З Дариною познайомився випадково. Вона в’їхала в його машину, коли стояли на світлофорі. Ушкодження були незначні, Дарина довго вибачалася, і
Катерина зітхнула і почала мити посуд. За сьогодні вже втретє. Скільки можна? Як же їй набридли ці гості у квартирі. Зовсім не так вона уявляла сімейне життя з
Ірина наводила лад у квартирі. Втомилася. Вирішила випити чай із ромашкою. Дзвінок у двері. Цікаво, хто там завітав? Син у відрядженні, і нікого вона не чекала у гості.
Юля помітила увагу чоловіка до своєї подруги та вирішила її перевірити — Може, і нічого серйозного, — думала Юлія, – але все це якось дивно. Дивитись на неї
Маму свою вони дуже любили. І Анатолій, і Петро. Тільки по-різному. Тому що Анатолію вона була дружиною, а Петру справжньою мамою. Але обидва звали її саме так. І
— Як мені все набридло! — Світлана кинула сумочку на диван. Дмитро навіть не відреагував на поведінку дружини. Він звик, що вона іноді дратується. Та й її проблеми
Світлана завжди була дуже розвиненою і жвавою дитиною, цікавилася всім навколо. Її обличчя світилося особливою красою. Мати розвивала в ній здібності до малювання, музики та поезії. Вони разом