Життєві історії
— Ах ви, іроди, ах, ви мерзотники кляті! Ксенія бігла, захекавшись, злюща й обурена. До Ніни бігла. Її синок постарався, вже точно! Він і його компанія. Яблуню! Її
— Глянь, Ганнуся собі чоловіка привела! — Ага, живе в неї вже місяць, і вона щаслива, хоч і не розписані… Баба Дуня й баба Катя все знають, біля
— Олю, ти пам’ятаєш, що нам у неділю на іменини до мами? — запитав чоловік за сніданком. «Та вже забудеш про це, звичайно… Ти всі вуха прожужжав. Свекруха
— Не знаю, що будемо робити. Винаймати зараз дорогувато, він не потягне, та й я, чесно кажучи, теж. І взагалі, безглуздо якось винаймати, — ділиться Наталя з подругою.
Сімейні недільні обіди в домі Світлани та Юрія Петровича були непорушною традицією, своєрідним якорем, що утримував їхній світ у рівновазі. Будинок, що пахнув свіжою випічкою, трав’яними зборами та
— Значить, Зою, ми з тобою обидві будемо бабусями, — протягнула Галя, оцінююче дивлячись на сестру. — Отже, — озвалася Зоя. — Подвійне щастя в родині. У нас
— Мамо! Привітай мене! Ми вирішили одружитися! — З ким це?! — В Анастасії Дмитрівни випав ополоник, а бризки супу забруднили білосніжну скатертину. Син після роботи завжди приходив
— Свекруха знову прийшла на ніч дивлячись. Часом Світлані здавалося, що Марина Львівна зовсім нічого не знає про правила пристойності. Тому що виховані люди в такий час удома
— Терміново приїжджай! Потрібно поговорити! — ошелешила старшу доньку несподіваним дзвінком Оксана Дмитрівна. — Не можу, я на роботі, — прошепотіла в слухавку Катя, боячись, що її почує
Це було давно, коли ще справжні романи зароджувалися в студентських їдальнях. Так трапилося з нашою героїнею Ганною. Сиділа вона якось, поглиблена в конспекти, і готувалася до важливого заліку,