Головна

Життєві історії

— А давайте, розкажемо одна одній про те, що колись зробили, а тепер страшенно соромно за це? Ми подивилися на неї з подивом. — Навіщо нам розповідати такі речі? – з огидою запитала Оля. – Щоб нам стало ще гірше? Ми ж збираємося тут щомісяця, щоб легше стало! — Ні, – відповіла Таня. – Давайте відчуємо, що раніше було гірше, але якось ми це пережили. — Дівчатка, ну давайте спробуємо! Психологи рекомендують
Життєві історії 0
Раз на місяць ми з трьома найкращими подружками влаштовуємо жіночий вечір. Знаєте – базікаємо, пліткуємо, скаржимося на своїх чоловіків, дітей і свекруху. Це допомагає пережити наступні тридцять днів.
Почала сваха мою маму обробляти: продай квартиру мені, для моєї доньки, вже так їй зі свекрухою погано, а в мене місця немає, та й зять зі мною жити не згоден. — Суму пропонувала, – каже мама, – взагалі сміховинну. Відмовилася, так почала ціну підвищувати, але в бік розстрочки. А на біса мені така розстрочка, якщо я можу всі гроші відразу отримати? Мені й потрібні всі гроші відразу, я хочу вам допомогти
Життєві історії 0
Моїй мамі у спадок квартира дісталася. Двокімнатна, але район там не дуже, та й вкладень квартира потребує дуже багато, щоб її здавати. До того ж, мама категорично не
Ба більше, Ліля трохи зі стільця не впала, коли вона схвально висловилася і про професію Валерія. Сама вона працювала головним бухгалтером і скільки Ліля пам’ятала себе, зневажливо ставилася до людей простих професій
Життєві історії 0
Ліля судомно намагалася вигадати, як виплутатися зі складної ситуації. За дві години приїжджала мама — Ангеліна Іванівна. Ні, зустрічі з нею Ліля була рада. Не бачилися давно і
Мама згорнулася клубочком і заснула. А Люба — до лікаря побігла. Запитати, порадитись. Голова була ватяна, хотілося втекти від проблем
Життєві історії 0
— Ой, я б так не змогла. Людина, наче овоч робиться. Зійти з розуму можна з лежачими хворими! Здавати їх треба у спеціальні місця! І не дивись на
— Ну в мами завжди був поганий апетит. Вона не любить суп, а від макаронів поправляються. А вона за фігурою стежить. — Дивна дієта, не знаходиш? Кава з тістечком як рідна залітає, а макарони мабуть із ворожого табору, одразу на дупі відкладаються. — Ну перестань! Тобі шкода, чи що? — Ні, але я іноді теж хочу чай попити. Іду з роботи, впевнена, що вдома є солодке, а виявляється, що з солодкого тільки цукор і її нудотні посмішки
Життєві історії 0
— Дорогі гості, а вам господарі не набридли? – Катя кипіла, немов розігрітий чайник. — А що таке? – здавалося, Зінаїда Петрівна була щиро здивована обуренням невістки. —
— Олена повертається до мене жити, – приголомшила мене новиною Ніна Василівна. І точно! Наступного дня з речами приїхала Олена! — Що таке? Як так? – накинулася я на подругу з розпитуваннями. Оленка ж ніби й не раділа поверненню, була тиха й сумна. — А ось так от… як річ узяли, покористувалися і назад на місце поставили, – відповідала вона
Життєві історії 0
— Оленко, не знайшла я сервіз, – сказала я після безуспішних пошуків. — Гаразд, Бог із ним. Головне, ікона – вона хоч на місці? – хвилювалася подруга. Кімната
Ви маєте величезний педагогічний досвід, ось я й хотіла з вами порадитись. Як ви вважаєте, скільки в сім’ї має бути дітей, двоє, троє чи більше? Хто їх має виховувати? Чи варто довіряти дитині садочка, чи особисто займатися його вихованням, поки не піде до школи?
Життєві історії 0
Дарина не була впевнена, що її пироги сподобаються майбутній свекрусі, але це було неважливо. Задум дівчини був в іншому. Сам факт, що вона спекла пироги, має продемонструвати важливу
Звісно, ​​закохалася. Але хіба таке мамі скажеш? Ліда і сама собі боялася в цьому зізнатися. Куди їй! Він геть який красень, а вона справжнісінька простачка. І з тією ж Світланою її ніяк не порівняти
Життєві історії 0
Лідія була дівчиною симпатичною, але простенькою і нічим не вирізнялася серед своїх подруг. Усміхнена, скромна. Волосся, правда, красиве, злегка хвилясте. Подруги в училищі казали їй: — Треба бути
Оксана читала це повідомлення й не могла повірити. Невже в чоловіка весь цей час був син, чи справді він нічого не знав. Продовжила читати повідомлення
Життєві історії 0
Оксана взяла телефон чоловіка, щоб знайти фотографії, які вона якось відправляла в соціальній мережі, щоб не загубилися. Купа повідомлень. Чи не читає їх чи що. Вирішила глянути, хто там
– Бабусю, ну а я тобі про що давно говорю! Та й мати теж каже! Переходь до будинку людей похилого віку. Будинок на мене перепиши, тобі там кімнатку і дадуть, мати домовиться. І не одна, є з ким поговорити, сусідки під боком, і мені заважати не будеш
Життєві історії 0
– Знаєш що, внучок мій милий! Якщо я вам так заважаю, то тут варіант тільки один. Ні до доньок більше не поїду, ні по друзях, та подругам блукати

You cannot copy content of this page